Знову цвітуть каштани. З історії київських каштанів

Для багатьох поколінь киян каштан був і залишається невід’ємним атрибутом їхнього рідного міста. Київ часто називають містом каштанів. Тим не менш, каштан з’явився в Києві, враховуючи понад 1500-річну історію міста, відносно недавно. Батьківщина каштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.), а саме таку ботанічну назву має "київський каштан", — гірські ліси Балканського півострова (Албанія, Греція, Югославія), де він і зараз зустрічається в дикій природі як реліктова рослина. Перші каштани в озелененні Києва з’явилися в 30-40 роках 19 століття. За привабливість, особливо під час цвітіння, каштан став улюбленим деревом киян. А з часом його суцвіття стало символом Києва. Зображення листка і суцвіття каштана є на багатьох емблемах київських фірм і товарів, наприклад на коробці знаменитого "Київського торта".

Існує легенда, за якою каштанові дерева почали розводити в місті після скандальної історії з початковою посадкою їх на Бульварному шосе (Бібіковський бульвар, нинішній бульвар Шевченка). Перед приїздом до Києва царя Миколи I, у 1842 році, на бульварі були висаджені каштани, які нібито царю не сподобалися, тому міська влада наказала викопати каштани і посадити замість них улюблені царем пірамідальні тополі. Але місцеві жителі підібрали саджанці каштана, не дали їм загинути, висадивши їх у своїх дворах. Хоча в цей час у місті масово висаджували пірамідальні тополі, які стали символом процвітання міста, але врешті-решт каштани все одно "здобули верх", їх почали повсюдно висаджувати в місті.

Існує й інша версія. Згідно з нею каштани до Києва привезли ще в 1825 році і вперше висадили на території Києво-Печерської Лаври. Звідти їх і рознесли по місту кияни, адже молоді каштанові дерева ростуть швидко, цвітуть ще в підлітковому віці, досить невибагливі (можуть рости буквально на глині, що для Києва дуже актуально), морозостійкі, відносно тіньовитривалі (що не менш важливо в міських умовах), самі дають багато тіні і надзвичайно гарні.

У наш час найстаріші екземпляри каштана збереглися в Університетському ботанічному саду та на території Києво-Печерської Лаври.

В Україні наразі інтродуковано понад 10 видів каштанів (у світі їх, за даними ботаніків, близько 25 видів), що належать до родини Конскокаштанових - Hippocastanaceae. У культурі в Україні найчастіше зустрічаються каштан кінський звичайний і каштан кінський м’ясокрасний. У рослинних колекціях ботсадів і дендраріїв можна зустріти каштан кінський павійський, голий, дрібноквітковий.

Існує близьке за назвою дерево — Каштан посівний (Castanea sativa), що належить до родини Букових (Fagaceae). Каштан посівний у більшості районів України не лише підмерзає, а при сильних морозах і вимерзає, тому саме каштан кінський звичайний, який у народі називають просто — каштан, залишається найбільш поширеним.

Каштан — дуже красиве, привабливе дерево з компактною широко пірамідальною кроною, складною мозаїкою листя та рясним цвітінням. Висота дерева в природних умовах може досягати до 30 метрів, у культурі значно нижча — 10-15 метрів. Кора стовбура сіро-бура, у тріщинах. Листя великі пальчастоскладні, до 25 см довжини і 10 см ширини, містять 5-7 віялоподібно розташованих листочків. Після опадання листя на корі залишається рубець, схожий на кінську підкову. Суцвіття — волоті довжиною 15-30 см, квіти білі з рожевим відтінком. Цвіте в травні.  

Плоди — великі коричневі блискучі насінини, укладені в колючі коробочки до 5-6 см у діаметрі. Дозрівають у серпні — вересні. Через схожість із насінням каштана їстівного з родини букових, що утворює ліси в Західному Закавказзі, його називають каштаном кінським, підкреслюючи його неїстівність.

  Особливо ефектний каштан під час цвітіння, коли його пірамідальні суцвіття, наче свічки, спалахують у темному листі. А восени радують око великі плоди, озброєні шипами. Розтріскуючись, плоди оголюють велике темно-коричневе, наче відполіроване насіння.

Розмножують його посівом насіння на постійне місце восени (у вересні — жовтні) і навесні. Для весняного посіву зберігають насіння при температурі 2-5 °С у вологих умовах. Перед посівом необхідно стратифікувати насіння у вологому субстраті протягом 3-4 місяців при температурі близько 5°С. Глибина посіву 6-9 см. Через чотири тижні з’являються сходи. Наступного року сіянці пересаджують у школку, а потім через два-три роки — на постійне місце. Краще і надійніше посадити куплений у розсаднику 3-7-річний саджанець. Для нормального росту потрібні родючі вологі ґрунти і сонячне місце. Хоча каштан і витримує півтінь, але при затіненні цвіте слабо і не створює великого декоративного ефекту. У догляді не складний — за відсутності дощів слід поливати і, іноді, можна раз на два роки підживлювати добривами.  

З давніх часів каштан застосовують у лікувальних цілях. Перша згадка про застосування каштана з лікувальною метою з’явилася у 1556 р. У народній медицині каштан застосовують при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті, профілактиці тромбозів, зміцнює стінки капілярів і вен, запобігає утворенню і сприяє розсмоктуванню тромбів у кровоносних судинах, ендартеріїті, геморої, виразках гомілки, посттравматичних ураженнях вен, ревматизмі, спазмах судин. Квіти каштана лікують від променевої хвороби. Настоянкою з кори каштана лікують простатит і аденому, а також геморой, гіпертонію і тромбофлебіт, підвищують потенцію.

 Каштан і сьогодні залишається одним із улюблених дерев не лише в Києві, а й в інших містах України та Європи, де є відповідні екологічні умови для його нормального росту.