Живі огорожі та топіарі з грабу

22.02.2017 23:22 · Петро Рековець

Дендролог Петро Рековець розповідає про граб звичайний та його застосування в озелененні. Особлива увага приділена створенню живих огорож і топіарі з грабу.

Живі огорожі є ефектним і структуроутворюючим елементом озеленення та дизайну присадибних і дачних ділянок. Окрім естетичних завдань, живі огорожі вирішують і чисто практичні завдання — захищають від пилу, зменшують шум, підкреслюють гарні повороти доріжок, є гарним фоном для квітників. За їх допомогою можна візуально створити затишне місце для відпочинку. І, якщо приймається рішення висадити на ділянці живу огорожу, то обов’язково виникає питання, з яких рослин її краще створити.

Мабуть, одним із найкращих і часто застосовуваних рослин для створення живих огорож є граб звичайний. У грабу є ряд переваг, завдяки яким саме цю рослину й обирають для живих огорож. Для нього характерні такі позитивні якості:

відносно невибагливий до умов вирощування
тіньовитривалий
відносно швидкоростучий
легко піддається формуванню
майже не ушкоджується шкідниками і хворобами
можна створити живі огорожі різної висоти від 1 до 9 метрів
жива огорожа з грабу при правильному формуванні густа від основи до вершини

Жива огорожа і топіарні форми з грабу (Сирецький дендропарк, Київ)

Детально про граб

Рід Граб (Carpinus ) належить до родини Березових — Betulaceae, налічує близько 50 видів як дерев, так і кущів. В Україні в природних умовах росте лише один вид - Граб звичайний. У Вінницькій, Хмельницькій, Львівській, Черкаській та інших лісостепових областях граб самостійно утворює ліси, які називають – грабняками, або в суміші з дубом, кленом, липою, ясенею, що трапляється частіше. З інтродукованих видів на території країни можна зустріти г.кавказький, г. Турчанінова та інші.

Граб звичайний (Carpinus betulus ) - красиве дерево з компактною кроною і гладкою, сріблясто-сірою корою до 20-25 м висотою і до 0,6–0,8 (1) метра діаметром стовбура. У природних умовах росте в помірній зоні практично по всій Західній Європі, а також у Прибалтиці, Білорусі, Україні, гірському Криму та на Кавказі, де утворює другий ярус у змішаних насадженнях. Стовбур часто ребристо-кутуватий. Кора у верхній частині стовбура гладка, у нижній - глибоко тріскається. Гілки утворюють низьку, розкидисту, широкоциліндричну крону. Молоді пагони з шовковистим опушенням, пізніше голі, блискучі, бурі, з білими чечевичками. Листя овальне, загострене, гофроване від виступаючих жилок, зверху темно-зелене, восени їх забарвлення змінюється від темно-пурпурового до лимонно-жовтого.

Цвіте одночасно з розпусканням листя. Чоловічі сережки до 6 см завдовжки, жіночі — короткі, компактні. До часу дозрівання плодів вони подовжуються до 15 см і складаються з численних сухих, трилопатевих обгорток, з якими зростаються овальні, буро-сірі, блискучі, дрібні, ребристі горішки. Доволі тіньовитривалий, відносно вимогливий до родючості та вологості ґрунту, зимостійкий. Починає плодоносити з 15-20 років. Утворює рясну поросль, рідко кореневі відростки. Майже не ушкоджується шкідниками і хворобами. Розмножується насінням, живцями, відводками. Насіння при весняному посіві стратифікується. У декоративних цілях широко використовується в парках, скверах, лісопарках, в поодиноких і групових посадках, особливо добре підходить для створення густих живих огорож.

Густа жива огорожа з грабу (Львівська область)

Має ряд декоративних форм: пірамідальну — пряморослу, з вузькопірамідальною кроною; колоноподібну — з ще більш вузькою кроною; плакучу — з тонкими пониклими гілками; пурпурову — з молодим пурпуровим, пізніше зеленим листям. Є й інші декоративні форми, які трапляються рідше, наприклад – розсіченолиста.

Пірамідальна (верхній знімок) і колоноподібна (нижній знімок) декоративні форми грабу в озелененні Мілана (Італія)

Розмноження і вирощування грабу.

На узліссях, галявинах у місцях зростання грабу багато самосіву, який можна використовувати для посадки. Граб добре розмножується насінням. Сіяти насіння слід восени, одразу після збору. При весняному посіві необхідна стратифікація насіння. Стратифікують (підготовляють до посіву) насіння в піску у два етапи: протягом 15-60 днів при температурі 20°С і протягом 90-120 днів при температурі 1-10°С. При появі перших проростків насіння переносять на пророщування при 20 °С або сіють. Глибина посіву 2 - 3 см. Для нормального росту йому потрібні родючі вологі ґрунти. Граб – одна з найбільш тіньовитривалих рослин, але прекрасно почувається і на сонці. Практично не уражується шкідниками і хворобами і не потребує особливого догляду за нормальних екологічних умов. Незважаючи на те, що граб досить велика рослина, але оскільки він добре стрижеться і піддається формуванню, його можна висаджувати і на відносно невеликих ділянках і, звичайно, це одна з найкращих рослин для створення живих огорож і різних топіарних форм.

Технологія створення живої огорожі з грабу

Посадка

Найголовніше при посадці - дотримуватися строків і технології посадки.

Краще саджати молодими екземплярами, оптимально - 2-3-річними саджанцями, оскільки з них краще і легше формувати густі живі огорожі. Наразі багато садових центрів України пропонують уже сформовані блоки живої огорожі з грабу в контейнерах. У такому разі можна висаджувати рослини будь-якого віку, якщо ціна не лякає, бо такі блоки досить дорогі.

Місце посадки саджанців треба позначити натягнутим шнуром і цього не слід нехтувати, бо посадка "на око", як правило, виходить дуже неякісною.

Залежно від того, чи буде це одно- чи дворядна жива огорожа, потрібно викопати траншею достатньої ширини.

Рослини в ряду, залежно від віку посадкового матеріалу, розміщують через 30-60 (80) см. При створенні багаторядних живих огорож відстані між рядами 40-50 (80) см. При створенні дворядної живої огорожі рослини розміщують у шаховому порядку.

Перед посадкою потрібно подбати про родючість ґрунту (якщо ґрунти бідні - внести необхідну кількість органічних і мінеральних добрив) і про полив - з розрахунку 20-40 літрів на 1 пог.м. живої огорожі.

Посадка 2-х рядної живої огорожі з грабу

При посадці живої огорожі рослинами з відкритою кореневою системою (ВКС), безпосередньо перед посадкою, корені слід потримати у воді протягом кількох годин, а потім бажано обмакнути в сметаноподібний глиняно-перегнійний розчин.

Саджати рослини теж бажано під шнур. Після посадки ґрунт біля кожної рослини найретельніше потрібно утрамбувати. Дуже важливо одразу після посадки полити рослини. Поливати потрібно в 2-3 прийоми, щоб ґрунт добре наситився вологою і не залишалося пустот біля коренів рослин. Тому поливати слід, навіть якщо земля досить волога.

Обрізка і формування

Досить поширеною помилкою є небажання обрізати рослини одразу після посадки. Цього можна не робити лише при пізньоосінній посадці, відклала обрізку до ранньої весни. Рослини, висаджені в інші строки, слід обрізати. Обрізати бажано на половину висоти висаджених рослин, мінімум на 1/3 висоти. Така обрізка стимулює ріст не лише пагонів із залишених бруньок, а й «пробудження» сплячих бруньок. Звісно, це не стосується посадки вже сформованих у розсадниках рослин, про які ми писали вище.

Надалі обрізку роблять після того, як молоді прирости ледь почнуть дерев’яніти, це, як правило, початок червня. У перші роки зрізають влітку половину приростів, а ті, що відросли від них навесні наступного року, вкорочують до довжини 3-7 см, залишаючи принаймні 2 бруньки.

Тобто в перші роки після посадки слід залишати 15-20 см річного приросту, а після того, як висота живої огорожі наблизиться до запланованої, слід залишати мінімальну величину приросту, близько 2-3 см.

Висока жива огорожа з грабу в парку Шенбрунн (Відень, Австрія)

Як правило, обрізку живих огорож, які досягли планової висоти, виконують по всьому периметру рано навесні (до розпускання листя) і 2-3 рази протягом літа. Останню обрізку слід виконувати не пізніше ніж за місяць до настання стійких холодів.

Форма профілю живих огорож може бути різноманітною - прямокутна, трапецієвидна, сферична та інша. Але бажано, щоб низ був дещо ширшим за верхню частину, що дає можливість кращого освітлення по всій висоті і, відповідно, більш рівномірної густоти живої огорожі.

Жива огорожа – лабіринт з грабу в парку-музеї Сваровскі (Інсбрук, Австрія)

Практично такі ж правила обрізки і формування і для топіарі, при цьому головне - дотримуватися заданої форми. Стрижку топіарі після першої червневої стрижки і до середини серпня можна проводити частіше, щоб топіарні форми не втратили своєї декоративності.

Догляд

Окрім обрізки, рослини живої огорожі потребують поливів, підживлень і прополювання від бур’янів. Комплексні мінеральні добрива вносяться з розрахунку - 50-100 г на погонний метр за 2-3 прийоми протягом вегетаційного періоду. У загальній кількості добрив, які вносяться, навесні перевагу слід віддавати азотним, а наприкінці літа калійним і фосфорним добривам.

Досить трудомісткою і нелегкою є боротьба з бур’янами і травою під рослинами і поруч із ними. Бажано, щоб увесь вегетаційний період ґрунт у живій огорожі і на відстані 5-10 см від її краю був чистим від бур’янів і трави, оскільки вони виступають сильними конкурентами за вологу з рослинами живої огорожі і значно знижують її декоративність.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу

Всі фото для статті зроблені автором. При їх використанні посилання на портал «Ваш сад» обов’язкове