Замок і парк Ліндергоф - шедевр садово-паркового мистецтва

У мальовничій гірській долині на півдні Баварії, у віддаленні від населених пунктів (до найближчого альпійського села Обераммергау 8 км) в оточенні чудового парку знаходиться вишуканий замок короля Людвіга II – Ліндергоф, який ще називають “маленьким Версалем в Альпах”. Саме після відвідування Версаля у Франції в 1867 році у Людвіга II виникли задуми про будівництво нового замку в Альпах. У 1869 р. він придбав володіння в районі колишнього мисливського будиночка свого батька Максиміліана II. Ліндергоф отримав свою назву від столітнього липового дерева (linderhof – "липовий двір"), що росло біля мисливського будиночка.

Історія створення.

Замок будувався з 1870 по 1878 рік під керівництвом королівського архітектора Георга Дольмана, творця ще одного замку короля - Нойшванштайна.

Після відвідування Франції у короля Людвіга II з’явилася ідея побудувати свій Версаль.

Перші плани палацу були зроблені ще 1868 року. Це мав бути "Новий Версаль" – монумент французьким Бурбонам. Тому замок Ліндергоф до найдрібніших деталей підкреслює елегантну французьку розкіш. Будівельників і скульпторів неодноразово відправляли до Франції для детального вивчення Версальського палацу. Наслідуючи свого кумира Короля-Сонця (Людовик XIV, король Франції), баварський король побудував Ліндергоф як храм сонцю, символом якого став павич.

Статуї павича прикрашають зали, павільйони та алеї комплексу. У центрі цієї розкоші – портрети, бюсти і статуї французького короля. Зазвичай кажуть, що це єдиний із «казкових» палаців Людвіга, будівництво якого завершилося за життя короля. Це вірно щодо будівлі загалом, зведення якої було закінчено в жовтні 1874 року. Але всередині і пізніше деінде тривали оздоблювальні роботи, а за рік до смерті короля почалася реконструкція королівської спальні, завершення якої він уже не побачив.

Інтер’єри замку Ліндергоф:
ода розкоші

Всередині палацу все вражає розкішшю, вишуканістю та неповторною красою - коштовний посуд і меблі з рожевого дерева, ліпнина, гобелени, дорогі тканини, дзеркала, інтер’єри, що сяють золотом. У центрі цієї розкоші – Людовик XIV – на портретах, бюстах, статуях і дрібничках. Величезні дзеркала багаторазово повторюють цю пишність, звести яку було по силах лише королю.

Інтер’єри палацу розписували найкращі художники Європи. Серед них Ангело Квадліо і Вільгельм Гаушильд. В інтер’єрах Ліндергофа пишне велич бароко поєднується з інтимною вишуканістю рококо, легкого, грайливого стилю, в якому битви і великі герої поступаються місцем любовним іграм пастушків і пастушок. Казковість і умовність такого світу були дуже близькі Людвігу II, ідеалісту і мрійнику.

У палаці безліч розкішних залів, всі вони відкриті для огляду. Найбільші — Східний гобеленовий, Приймальний, Спальня, Обідній і Західний гобеленові зали — розділяють чотири кабінети: Жовтий, Ліловий, Рожевий і Блакитний.

Парк Ліндергоф

При палаці, на території 80 га, розбитий величний парк – справжній шедевр садово-паркового мистецтва. Творець парку, Карл фон Еффнер, у 1868 році розробив проект парку на зразок Версальського парку.

При створенні парку були вміло використані круті пагорби навколо долини Грасвангталь. Терасові сади в стилі Ренесансу, стилізовані партери в стилі бароко та англійський ландшафтний сад утворюють ніби єдину композицію надзвичайної краси.

Мрійливий король Людвіг серед високих Альп здобув справжній райський куточок, який і сьогодні приваблює туристів з усього світу.

Величний парк і сьогодні є найкращим зразком, справжнім шедевром садово-паркового мистецтва.

Окрім власне палацу Ліндергоф, комплекс парку включає багато інших будівель різних стилів і епох. Про деякі паркові споруди детальніше нижче.

Водний партер і стара липа

Центр парку Ліндергоф – Водний партер, розташований перед центральним фасадом палацу. У центрі басейну – позолочена група фонтану "Флора і амури". Струмені фонтану можуть підніматися на 22 метри! Порушує геометрію саду масивна 300-річна липа, що дала ім’я палацу (на знімку праворуч).

Тераси

Три тераси на схилі розроблені в італійському стилі. Серед декоративних особливостей – леви і фонтан "Наїади", на сходах – численні вази, декоративні квітники. У центрі комплексу терас – ніша, схожа на грот, з бюстом французької королеви Марії-Антуанетти.

Східний партер

Ця частина саду, розташована на трьох рівнях, складається з орнаментальних клумб з алегоричними скульптурами. Французький вплив помітний у кам’яній скульптурі "Венера і Адоніс", у фонтані з позолоченою фігурою Амура, що пускає стрілу" і кам’яному бюсті короля Людовика.

Західний партер

Західний партер був завершений у 1872 році першим із садів палацу. Серед барвистих клумб височіють дві позолочені фігури фонтанів: Фама – богиня слави і Амур – бог кохання, супроводжуваний дельфінами. Кам’яні фігури, що символізують чотири пори року, майолікові вази, бюст Людовика XIV надають саду особливий декор.

Каскад і фонтан "Нептун"

Галереї з липовими склепіннями безпосередньо за замком ведуть вгору по крутому північному схилу від строго орнаментального саду-килимка у формі бурбонської лілії. Чотири статуї на кінцях галерей символізують чотири континенти. Вода стікає тут вниз каскадами, по тридцяти мармурових сходах, у басейн з фонтаном, прикрашеним скульптурною групою Нептуна.

Мавританський павільйон

Король Людвіг II, який має схильність до всього східного і вже прикрасив зимовий сад своєї резиденції в Мюнхені індійським павільйоном, придбав у 1876 році Мавританський павільйон, що раніше належав замку Ебіро в Богемії. Через рік його встановили, вже відреставрований і частково розширений, на невеликій височині в парку замку Ліндергоф.

Храм Венери

Південна височина, передбачена королем спочатку для будівництва театру в стилі рококо, увінчана класичним круглим храмом з мармуровою статуєю Венери роботи І.Н. Гаутмана.

Грот Венери

У 1876–1877 роках знаменитий ландшафтний архітектор Август Дірігль побудував у парку Грот Венери – штучну печеру висотою понад 10 м. Тут ставили сцени з опер Вагнера. Найчастіше «Тангейзера». Для повноти враження в глибині гроту розташовувалася велика тематична картина. Штучні скелі і сталагміти, гірлянди троянд, що обвивають скелю Лорелеї, стіл із штучних коралів, за яким іноді обідав король – ось обстановка таємничого гроту. У підсвіченому різними кольорами штучному озерці з водоспадом плескалися хвилі, у воді плавали лебеді і німфи (вода підігрівалася), на острівці танцювали. Для співаків призначалася човен у формі мушлі.

Система освітлення, застосована тут, вважається одним із прообразів сучасної кольорової музики. Світлові ефекти створювалися за допомогою обертових скляних пластинок, які приводив у дію один із перших у Європі електричних генераторів. Іноді Людвіг влаштовував на воді «театр одного актора» навпаки: розмістившись у човні-мушлі, він слухав улюблені арії у виконанні найкращих співаків із Мюнхена.

Красу парку доповнюють оточуючі його альпійські пейзажі

Рековець Петро, дендролог,
голова правління Київського ландшафтного клубу

Всі фото, крім фото інтер’єрів палацу (зйомка всередині палацу заборонена), зроблені автором під час відвідування замку Ліндергоф у 2011 році