Все про рослини гороскопу друїдів. Тополя

Рослини для народжених 4 лютого - 8 лютого; 5 серпня - 13 серпня

Я спитав у тополі
Де моя кохана
Тополя засипала мене
Осіннім листям…

Кіршон В.

Загальні відомості. Рід Тополя (Populus) належить до родини вербових - Salicaceae, налічує близько 110 видів, що ростуть у природних умовах, переважно в Північній півкулі. В Україні в дикому вигляді зустрічаються 4 види, а понад 22 види інтродуковано. У природних умовах в Україні ростуть тополя осика (Populus tremula), тополя чорна (осокір), тополя біла і тополя сіра. З інтродукованих видів на території країни можна зустріти т. італійську (пірамідальну), т.туркестанську (Болле), т. канадську, т.китайську (Сімоні), т.бальзамічну та ін., а також численні гібриди тополі – т. берлінську, т. харківську тощо.

Біологія. Наведемо описи найбільш поширених тополь в Україні: Тополя осика або дрожача (Populus tremula) – дерево висотою 25 метрів, в сприятливих умовах до 35 метрів, діаметр стовбура досягає 1 метра. Має широкоокруглу, розкидисту, рихлу крону. Кора стовбура зеленувато-сіра, світло-зелена, з віком у нижній частині тріщинувата, темно-сіра, майже чорна. Коренева система добре розвинена, корені проникають глибоко в землю і поширюються на багато метрів у ширину. Листя чергове, округле, округло-ромбічне з тупою вершиною, по краю зубчасте, тремтить навіть при найменшому подиху вітру (звідси й назва – т. дрожача). Верхівкові бруньки загострені, шаруваті, пилчасті. Дерево дводомне. Квітки дрібні, без околоплоду, зібрані в суцвіття-сережки. Чоловічі сережки довжиною 6-10 см, жіночі – до 12 см. У чоловічих квітках 20-25 тичинок з білими нитками і червоними пильниками, жіночі складаються лише з маточки з верхньою одногніздною зав’яззю, короткою стовпчиком і двома жовтими приймочками. Цвіте в березні-квітні до розпускання листя. Плід – яйцеподібна, гола, зеленувато-бура коробочка з дрібними насінинами. Дозріває в квітні-травні. Дозрілі насінини з опушенням (тополиний пух) розлітаються від материнського дерева далеко навколо.

Зовнішній вигляд осики

Стовбур осики

Осика поширена по всій території України, крім крайнього півдня, а також практично по всій Європі. Її можна зустріти по берегах водойм, у лісах, на узліссях, зрідка на сухих пісках і вирубках, по балках, болотах і в горах; піднімається до верхньої межі лісу.

Добре росте на різних ґрунтах, утворює чисті осичники і входить до складу мішаних лісів разом із хвойними (сосною, ялиною) і листяними (березою, вільхою, дубом).

Тополя чорна, або осокір — Populus nigra L. У природі повсюдно поширена в Україні, європейській частині Росії. Зустрічається в Середній Азії та Західному Сибіру.

Одне з найбільших дерев у роді тополь, висотою до 30 - 35 метрів і до 2 метрів у діаметрі, з потужною, широкою, гіллястою кроною і циліндричним стовбуром, кора якого спочатку гладка, сіра, пізніше чорніюча, з глибокими тріщинами. Як і всі тополі, швидкоростуча. Молоді пагони блискучі, жовті або жовтувато-сірі, гладкі, слабо ограновані. Листя 5-10 см, ромбічне або трикутне, з довгим тонким гострим кінцем, темно-зелене зверху і дещо світліше знизу, по краю дрібно-тупозубчасте, ароматне. Черешок листа тонкий довгий, сплющений. Цвіте в квітні – травні, плодоносить, залежно від погодних умов, у травні – червні. Насіння численне, з довговолосистою летючкою (тополиний пух), розлітається на досить великі відстані.

До ґрунтових умов маловимоглива, може рости на сухих і порівняно бідних ґрунтах. Терпить незначне засолення ґрунтів. На багатих і вологих росте дуже швидко. Зимостійка і посухостійка. Добре формує крону. Відносно газо- і димостійка.

Стовбур тополі чорної

Листя тополі чорної

Цікаві факти. Латинська назва тополі – «populus» – вперше згадується у Горація. Вона походить від слова «народ», тобто народне дерево, популярне – так латиняни називали тополю, яку надзвичайно широко використовували в озелененні міст.

За іншою версією 'Populus' — давньолатинська назва рослини від 'palpito' — тремтіти — за гру листя при поривах вітру.

У давні часи тополями обсаджували площі, перехрестя – вони швидко давали таку необхідну на півдні тінь, тим більше цінну, що всі народні збори там проходили під відкритим небом. І в наш час у міському озелененні тополі залишаються популярними. Виняткову стійкість цієї традиції у часі легко пояснити: тополя – одне з найдешевших рослин в асортименті озеленювачів – невибаглива, легко вкорінюється живцями, росте швидше за всіх!

Тополя пірамідальна

Тополя пірамідальна

Тополя пірамідальна широко застосовується в озелененні

Тополі знають багато через так званий «тополиний пух». Наприкінці весни або перед самим літом дозрівають коробочки тополі. Вони лопаються; насіння, щедро вкрите ніжним білим пухом, сніговою заметіллю несеться вулицями. Дерево – як розпорена перина; вітер уносить пух, а на його місці новий, все більше і більше. Вже не білий, а сірий від пилу тополиний пух затягує всі решітки, сітки, накопичується у дворах і скверах, в канавах, біля води і проникає всюди – у книжкові шафи, під дивани, забиває решітки ліфтів на сходових клітках. Але найнеприємніше, що тополиний пух у багатьох викликає алергічні розлади. Зате одне дерево виділяє стільки кисню, скільки 7 ялин, 4 сосни або 3 липи; за вегетаційний сезон одна тополя очищає атмосферу від 20-30 кг пилу або сажі.

У деяких районах тополя – єдине джерело деревини. Десь у гірській Середній Азії й досі зберігається звичай садити сорок тополь, коли в сім’ї народжується хлопчик – до дня його весілля буде з чого побудувати дім.

Корисні властивості. Тополя – санітар населених пунктів, своїм листям вона поглинає вуглекислий газ і інші шкідливі речовини, виділяє кисень. Крім цього, тополя є рослинним збирачем пилу, очищаючи від нього повітря: пил, що накопичується на її листках у величезній кількості, змивається дощем. Фітонциди тополі згубні для багатьох шкідливих для людини мікробів.

Як лікарську сировину в основному використовують набубнявілі, але не розпущені листкові тополині бруньки, які збирають ранньою весною на початку цвітіння дерева. Щоб не порушити ріст і розвиток дерева, бруньки заготівлюють лише з нижніх бічних пагонів. Їх обривають вручну, відділяючи від гілок, і сушать у тіні на повітрі (у прохолодному, неопалюваному приміщенні, інакше вони починають розпускатися і втрачають ефірну олію) або в печах при температурі 30-35°C (розстеляючи тонким шаром – до 2 см і періодично перемішуючи). Бруньки тополі використовують у медицині, ефірну олію з них – у парфумерії, а з душистої клейкої смолки бджоли роблять прополіс.

Корою збирають ранньою весною на зрубаних деревах або гілках, спиляних при реконструкції насаджень. Препарати тополі мають протизапальні, знеболювальні, ранозагоювальні, проти виразкові, в’яжучі, заспокійливі, жарознижувальні, потогінні, протисвербіжні, антимікробні та противірусні властивості. З наявністю ефірної олії пов’язані такі властивості бруньок, як відхаркувальна і регулююча діяльність шлунково-кишкового тракту.

Використовується в лісівництві для отримання дешевої деревини. Насадження тополі до 20 років на 1 га можуть дати такий приріст деревини, який дубові та соснові насадження дають лише до 100 років. Широко використовують тополі в агролісомеліорації для заліснення степових районів, укріплення балок, берегів, насаджень вздовж доріг і водойм та для озеленення населених пунктів. Деревина використовується для виготовлення шпал, фанери, столярних і токарних виробів, тари і бондарних виробів та для виробництва сірників. Крім того, вона йде на отримання целюлози, паперу і штучного шовку (віскози). Кора використовується для дублення шкір, фарбування шкір у жовтий колір, тканин – у жовтий, каштановий, шоколадний і бурий кольори. Свіже і сушене листя – хороший корм для корів і коней.

Як виростити. Враховуючи значні розміри, тополі рідко використовують в озелененні присадибних ділянок, за винятком ділянок, що мають велику площу і вихід на річку, озеро, ставок.

Практично всі тополі добре розмножуються насінням, а також вегетативно – живцями, кілками, кореневими нащадками. Росте дуже швидко. Оскільки тополі не особливо вимогливі до ґрунтових умов, відносно стійкі проти шкідників і хвороб, то не потребують особливої уваги при вирощуванні. Іноді, у посушливий період слід полити так, щоб ґрунт просочувався на глибину коренів. У перший рік посадки поливають два-три рази на місяць, а також у суху пору сезону. Приствольні кола для збереження вологи в ґрунті розпушують після кожного поливу. Приствольні кола бажано мульчувати перегноєм, торфом або тирсою одразу після посадки і поливу. Тополі добре піддаються стрижці і обрізці і легко відновлюють крону.

Відступ. Характер рослини – емпірична думка дендролога. Тополі – одні з найзагадковіших рослин. З одного боку це дерево з похмурим, похмурим характером, дерево – індивідуаліст, одинака. З іншого боку, в окремі періоди життя – грайлива, товариська рослина, готова видати свої секрети сусідам по спільноті. Поспішає жити, прагне до вершин, має бажання домінувати над іншими і пригнічувати їх. У житті не примхлива, стійко переносить життєві випробування, сміливо протистоїть їм. Завжди готова до боротьби за життєвий простір, намагаючись першою зайняти вільні території.