У Швеції знайдено найстаріше дерево на планеті
Ялина віком 9550 років виявлена в шведській провінції Даларна (Dalarna). Дивовижне дерево і ряд його родичів, які не сильно поступаються за віком, вивчили Лейф Кулльман (Leif Kullman) та його колеги з університету Умео (Umea University).
Багато років це дерево, що росте в гірській місцевості, вважалося відносно молодим. Однак нове дослідження показало, що це не так.
Згідно з пресрелізом університету, вчені знайшли чотири екземпляри решток давніх дерев віком 375, 5660, 9000 і 9550 років (ці числа встановлені за аналізом ізотопів вуглецю). Цікаво, що над кожним таким фактично загиблим деревом височіла молода ялина.
Провівши аналіз генів і ДНК, вилучених із давніх решток, дослідники здивувалися — спостерігалося несподіване співпадіння. Фактично струнка ялина на горі Фулу (Fulu), стверджують вчені, має той самий генетичний матеріал, що й «руїни» під нею. А це означає, що давнє дерево просто дало паросток. Аналогічно справа йде і з трьома іншими ялинами, розташованими в окрузі.
Така здатність цих дерев вчених не дивує. Їм відомо, що ялини, що ростуть у шведських горах, можуть виживати в тяжких умовах завдяки вмінню «виростити» з кореневої системи другий стовбур замість померлого. Можна сказати, що мертве дерево себе клонувало.
У районі, що лежить від Лапландії на півночі до Даларни на півдні, дослідники знайшли близько двох десятків ялин віком понад 8 тисяч років.
Хоча в останні 10 тисяч років клімат тут був несприятливим, ці дерева збереглися, випускаючи нові паростки. А оскільки в останні 100 років середня температура повітря в районі Фулу піднялася на градус, давні ялини почали активно розвиватися. Так, молодий стовбур тієї самої 9550-річної рекордсменки почав тягнутися вгору, судячи з усього, десь у 1940-х.
Попередні найстаріші дерева — сосни в Північній Америці — датувалися 4-5 тисячами років.
Крім іншого, найстаріші живі дерева планети можуть багато розповісти про зміни клімату. Вчені вже встановили, що цей вид дерев пережив льодовиковий період за тисячу кілометрів від Даларни — десь на південний захід від Норвегії, там, де клімат був м’якшим. А після відступу льодів поширився по півночі Європи вздовж теплого узбережжя, зокрема потрапивши до шведських гір.