Спіреї - фаворити озеленення

Підбираючи асортимент декоративних рослин для оформлення саду, фахівці звертають увагу, перш за все, на такі особливості рослин – декоративність (форма крони, колір і тривалість цвітіння, осіннє забарвлення, форма листка тощо), вимоги до екологічних умов вирощування та складність догляду. І, звичайно, завжди є бажання підібрати такі рослини, які були б дуже декоративні, менш клопітні в догляді і не вимогливі до умов зростання. Немаловажними факторами при виборі асортименту є також можливість без особливих проблем купити ці рослини в розплідниках або садових центрах, а також їх вартість. Серед величезної кількості видів кущів у сучасному асортименті рослин для саду саме спіреї, мабуть, найбільш повно відповідають вищезазначеним вимогам фахівців до кущових видів рослин. Маючи високу декоративність, більшість спірей не особливо вимогливі до ґрунтових умов і досить стійкі проти шкідників і хвороб. Багато з них переносять посуху і морози, до того ж вони хороші медоноси і володіють фітонцидною активністю, особливо під час цвітіння.

Спіреї, як правило, у великому асортименті представлені як у розплідниках, так і в садових центрах, адже вони досить легко розмножуються як насінням, так і кореневими нащадками, живцями, відводками і діленням кущів.

Класифікація спірей

Рід Спірея (Spiraea) налічує приблизно 100 видів листопадних кущів, причому більшість видів мають численні декоративні форми. В Україні, в основному, в озелененні використовують інтродуковані види, адже в природних умовах країни ростуть лише 7 видів. Листя чергові черешкові, прості, 3-5-лопатеві, пилчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, рідко - різностатеві, дрібні, різних відтінків від білих до пурпурових, зібрані, як правило, у суцвіття – зонтики або волоті.

За часом цвітіння їх поділяють на дві групи — ранньоцвітучі види (ще називають - весняноцвітучі) і що цвітуть влітку (літньоцвітучі).*

Ранньоцвітучі спіреї переважно мають білі квіти і цвітіння у них зазвичай відбувається на пагонах минулого року. Цвітіння цих видів починається з 2-3 року життя. Для них характерне утворення численних пагонів кущіння.

У представників другої групи — квітки рожеві, червоні, малинові, а цвітіння відбувається на пагонах поточного року. Наступного року суцвіття знову з’являються на кінцях бічних молодих пагонів. Після третього року життя старі пагони омолоджують, видаляючи верхню частину. Якщо не видаляти старіючі пагони, то верхівка старого пагона сильно відхиляється до землі і поступово всихає. У рослин старше 4 років рекомендується щороку навесні обрізати всю верхню частину куща на висоті 25-30 см від землі.

*Примітка від автора. Класифікація спірей на «весняноцвітучі» і «літньоцвітучі» наразі, судячи з літературних джерел, загальноприйнята, але, на мою думку, не зовсім правильна, бо час цвітіння залежить від багатьох факторів – у більшій мірі від кліматичної зони вирощування (на півдні України спірея Вангута цвіте в травні (весною), за Уралом у червні), у меншій мірі від погодних умов, місця розташування тощо. Тому більш правильно розділити спіреї на 2 групи за більш об’єктивною і стабільною ознакою, а саме за характером цвітіння – спіреї «що цвітуть на пагонах поточного року» і спіреї «що цвітуть на пагонах минулого року». Втім, саме таку класифікацію пропонують вчені Н.А. Аксенова і Л.А. Фролова у книзі «Дерева і кущі для аматорського садівництва і озеленення», видавництво Московського університету, 1989.

Особливість цвітіння спірей потрібно обов’язково враховувати в агротехніці догляду за ними: ранньоцвітучі види і форми спірей обрізають одразу після цвітіння, а що цвітуть влітку обрізають до початку вегетації ранньою весною, як описано вище. Слід зазначити і таку особливість спірей - рослини першої групи цвітуть більш інтенсивно, але досить нетривало (від 10 до 20 днів), у другої групи цвітіння, як правило, не таке рясне, але триває довший час, а у деяких з них спостерігається повторне ранньо-осіннє цвітіння, як, наприклад, у спіреї Бумальда `Антоні Вотерер`.

З групи ранньоцвітучих (весняноцвітучих) спірей найчастіше в озелененні застосовують такі види:

Спірея Вангута - (Spiraea x vanhouttei)

Листопадний кущ висотою близько 2,0 м з дугоподібними пониклими довгими пагонами, що надають кущу форму каскаду. Листя темно-зелене шкірясте блискуче з явним синюватим відтінком, з нижнього боку — голубувато-зелене, відрізняється від інших спірей наявністю 3-5 зубчастих округлих лопатей. Восени забарвлюється у фіолетово-червоні-бордові тони. Квітки білосніжні, зібрані у численні великі суцвіття-щитки, рясно вкривають пагони по всій їх довжині. Цвіте в травні близько трьох тижнів. Світлолюбна, витримує легке затінення. До ґрунтів невимоглива, але віддає перевагу родючим вапняковим, добре дренованим. Посухостійка. Росте швидко. Рекомендується проводити легку обрізку одразу після цвітіння. Після 7-10 років видаляються застарілі пагони. Для омолодження кущів застосовується сильна обрізка для утворення порослевих пагонів. Використовується для одиночних і групових посадок на газоні, створення неформованих живих огорож, деревно-кущових груп, кущових міксбордерів і змішаних з багаторічниками груп.

Спірея сіра — Spiraea x cinerea

Листопадний розгалужений густий кущ, гілки якого піднімаються вгору, потім вигинаються вниз, утворюючи красиву, розкидисту крону. Висота 1,5-2 м. Характерні листя цього куща: зверху сіро-зелені, з нижнього боку світліші, загострені з обох кінців. Білі квітки зібрані у пухкі щитки, розташовані по всьому пагону. Кущ дуже декоративний завдяки безлічі білосніжних суцвіть, компактності куща і аркоподібним пониклим гілкам. Цвіте ця спірея на початку травня. Світлолюбна, але переносить і півтінь, хоча в тіні цвіте гірше. До ґрунтів невимоглива. Спірею сіру висаджують як одиночними кущами, так і групами на газоні.

Вид має декоративну форму 'Грефшайм' - Spirea x cinerea 'Grefsheim' – густо-кущистий кущ до 2 м висотою, з тонкими, декоративно звисаючими гілками. Цвітіння рясне. Сніжно-білі суцвіття густо розташовані по всій довжині минулорічних пагонів.

Спірея гострозубчаста, або аргута — Spiraea . x arguta Zab.

Цей вид спіреї завдяки рясному цвітінню, вишуканості тонких, дугоподібно вигнутих гілок вважається одним із найефектніших спірей весняного строку цвітіння. Має широко розкидисту крону, до 2 м висотою. Листя вузьке, ланцетне, сильно зазубрене, темно-зелене до 4 см довжиною. Квітки чисто-білі, до 0,8 см в діаметрі, у численних, багатоквіткових, зонтиковидних суцвіттях, густо вкривають пагони. Цвіте на пагонах минулого року, тому обрізають її одразу після цвітіння. Росте швидко, стійка в міських умовах. Світлолюбна. Не вимоглива до родючості і вологості ґрунту. Застосовується і в одиночній посадці на газоні, і в композиціях з іншими кущами. Її також можна використовувати для створення живих огорож.

Спірея ніппонська — Spiraea nipponica

Листопадний вишуканий кущ 1,5-2,0 (2,5) м висотою, з дуже густою, кулястою кроною. Відрізняється компактною будовою крони і рясним цвітінням. Листя округле, у верхній частині городчате, іноді цільнокрайні до 4,5 см довжиною, зберігають зелене забарвлення до пізньої осені. Білі щиткоподібні суцвіття до 8 см в діаметрі густо вкривають пагони. Цвітуть у травні - червні 15-25 днів. Зимостійкість висока. Світлолюбна, витримує півтінь. До багатства ґрунтів невимоглива. Розмножується насінням, живцями і діленням куща.

Має такі декоративні форми
Спірея ніппонська `Сноумаунд` (Спірея ніппонська 'Snowmound') – кущ висотою 1,3 - 2,0 м, діаметр крони до 4 м. Крона дуже густа, гілки вишукано вигнуті. Листя темно-зелене, видовжено-обернено-яйцеподібне. Квітки білі, зібрані у не великі щиткоподібні суцвіття.
Спірея ніппонська `Халваре Сільвер` (Спірея ніппонська 'Halward's Silver') — компактний кущ висотою близько 1 м і діаметр крони 1,3 м, листя темно-зелене. Квітки білі у великих опуклих суцвіттях.

Варто уваги і застосування в озелененні такі види цієї групи: Спірея альпійська (S. alpina), Спірея городчата (S. crenata), Спірея дубравколиста (S. chamaediyfolia), Спірея середня (S. media).

У розплідниках і садових центрах також можна зустріти такі види: Спірея звіробоєлистна (S. hypericifolia), Спірея кантонська (S. cantoniensis), Спірея багатоквіткова (S. x multiflora), Спірея прегарна (S. bella), Спірея сливолиста (S. prunifolia), Спірея Тунберга (S. Thunbergii), Спірея трилопатева (S. trilobata).

З групи спірей, що цвітуть влітку (літньоцвітучих), найчастіше в озелененні застосовують такі види та їх декоративні форми

Спірея Бумальда — Spiraea bumalda

Компактний листопадний кущ до 80-100 см висотою, з вишуканою кулястою кроною і прямостоячими гілками. Пагони злегка ребристі, голі. Листя до 8 см довжиною, яйцеподібно-ланцетне, голе, гостро двозубчасте. Забарвлення квіток варіює від блідо-рожевого до темно-рожевого. Цвіте практично все літо, близько 50 днів. Дуже гарний гібрид з сильно варіабельними ознаками, часто важко відрізнити від спіреї японської, зазвичай нижчий за неї і з більш ребристими пагонами. Зимостійкість висока.

Морозостійка, невимоглива до умов місцезростання. Чудово виглядає в групах, одиночних посадках, а також у бордюрах.

Має досить багато декоративних форм. Частіше в озелененні застосовують такі:

Спірея Бумальда `Антоні Вотерер` (Spiraea bumalda ‘ Anthony Waterer’) – листопадний кущ з компактною кулястою кроною до 1,2 м у висоту і ширину. Чудово піддається формуванню (можна стригти). Листя ланцетне, загострене, до 5-8 см довжиною, чергово розташоване на пагонах, світло-зелене, при розпусканні трохи червонувате.

Дуже красиво цвіте в червні – липні, іноді повторно в серпні-вересні. Квіти від малинових до рубіново-червоних, зібрані у щиткові суцвіття до 12-15 см в діаметрі, розташовані на кінцях пагонів.

Цвітіння триває до 100 днів. Для рясного цвітіння кущ слід інтенсивно обрізати навесні (цвіте на однорічних пагонах). Морозостійка, невимоглива до умов місцезростання.

Спірея Бумальда `Голдфлейм` (Spiraea bumalda 'Gold flame') – Кущ з щільною компактною кулястою кроною 0,5-0,7 м висотою, слаборослий. Листя при розпусканні бронзово-помаранчеве, пізніше золотисто-жовте, влітку - зеленувато-жовте і восени мідно-помаранчеве. Квітки дрібні зібрані у щиткові суцвіття, від малинових до рубіново-червоних. Можна використовувати для низьких огорож, рабаток, а також в альпінаріях, у групах у різних поєднаннях з іншими листопадними і хвойними рослинами. Найяскравіше забарвлення листя набуває на сонячних ділянках, у тіні вони зеленіють.

Спірея японська — Spiraea japonica

Листопадний гарний кущ до 1-1,5 м висотою; видовжено-яйцеподібне листя, зверху зелене, знизу сизувате, при розпусканні з червонуватим відтінком, в осінній період листя має ефектне різноманітне забарвлення. Цвіте в червні-серпні рожево-червоними квітками, зібраними у щиткові суцвіття рожевих відтінків. Середня тривалість цвітіння 40-50 днів. Використовується для створення довгоцвітучих груп, невисоких живих огорож і бордюрів. Зимостійкість і морозостійкість хороші. Має, мабуть, найбільшу кількість садових форм, що відрізняються забарвленням квіток, висотою куща і розміром листової пластинки.

Найбільш цікаві в декоративному відношенні, а отже, частіше застосовуються в озелененні, такі:

Спірея японська `Літл принцес` (Spiraea japonica `Little Princess`) Листопадний низькорослий кущ висотою до 0,5 – 0,6 м, діаметр крони до 0,8 м. Росте повільно. Крона щільна, округла, компактна. Цвітіння в червні — липні ніжно-рожевими квітками, зібраними у невеликі щиткові суцвіття. Листя дрібне, темно-зеленого кольору. Восени забарвлюється у жовто-охристі відтінки.

Зимостійкість висока. Світлолюбна, витримує легке затінення. До ґрунту невимоглива, але віддає перевагу вологим, родючим, пухким ґрунтам. Використовується для створення низьких бордюрів, підбиття деревно-кущових груп, узлісь, кущових міксбордерів, квітників, декоративних городів, кам’янистих садків.

Спірея японська `Альбіфлора`(Spiraea japonica ‘Albiflora’) - листопадний карликовий кущ з компактною ажурною кроною до 1,3 м у висоту і до 1,5 м у ширину. Чудово піддається формуванню (можна стригти). Листя на пагонах розташоване чергово, ланцетне, загострене, до 7 см довжиною, світло-зелене. Цвіте в липні. Квіти білі, зібрані у щиткові суцвіття до 7 см в діаметрі, розташовані на кінцях пагонів. Цвітіння рясне. Морозостійка, невимоглива до умов місцезростання.

Спірея японська `Шіробана` (Spiraea japonica ‘Shirobana’) - Низький кущ висотою 0,6 - 0,8 м, діаметр крони 1,2 м. Листя вузьколанцетне, світло або темно-зелене до 2 см довжиною. Забарвлення квіток змінюється від білого до рожевого і світло-червоного. Час цвітіння: липень — серпень. Цей невисокий кущ з успіхом застосовують для створення низьких бордюрів, у різних композиціях з хвойними та іншими кущами.

Спірея японська `Голдфлейм` (Spiraea japonica 'Goldflame'). Схожий з декоративною одноіменною формою спіреї Бумальда, але кущ більш високорослий (висотою до 0,8-1 м), є також відмінності в сезонному забарвленні листя і квітів. Листя при відростанні оранжево-жовтого кольору. Потім жовто-зелене, на осінь набуває мідно-помаранчевого кольору. Іноді на кущі з’являються строкаті листки. Квітки дрібні зібрані у щиткові суцвіття, рожево-червоні. Використовується для створення низьких неформованих живих огорож, контрастних деревно-кущових груп, узлісь, кущових міксбордерів.

Спірея японська `Голден Принцес` (Spiraea japonica 'Golden Princess'). Листопадний кущ висотою до 0,5-0,6 м. Листя навесні яскраво-жовте, м’якого відтінку, влітку світло-жовте, холодного відтінку, восени — оранжево-жовте. Цвіте в червні — липні, суцвіття щиткові не великі, рожеві. Зимостійкість висока. Сорт світлолюбний. До ґрунту невимогливий, але віддає перевагу вологим, родючим, пухким ґрунтам. Використовується для створення низьких бордюрів, контрастних деревно-кущових груп, узлісь, кущових міксбордерів, квітників, кам’янистих садків.

Спірея японська `Голд Маунд` (Spiraea japonica 'Gold Mound'). Низькорослий, компактний кущ з щільною кроною 0,3-0,4(0,5) м висотою, шириною до 0,6 м. Молоде листя має легкий червонуватий відтінок, потім стає золотистого кольору і зберігає цей колір весь сезон. Листя середнього розміру, розташоване часто на пагонах. Цвіте ніжно-рожевими квітками, зібраними у щиткові суцвіття з червня по серпень. До ґрунтів невимоглива. Світлолюбна. Переважні сонячні ділянки, особливо для підтримання жовтого кольору листя. Зимостійка, морозостійка.

Застосовується в бордюрних посадках і в міксбордерах, також у різних композиціях з хвойними культурами. Може застосовуватися в альпінаріях і як кадкова культура.

Спірея Білларда - Spiraea x billardii

Міжвидовий гібрид між спіреєю Дугласа і спіреєю іволистою (S. douglasii x S. salicifolia). Листопадний кущ із розкидистими вертикально зростаючими гілками, до 2 м висотою. Листя ланцетне або еліптичне 4-8(10) см довжиною, двозубчасте, знизу сірувато-войлочне. Яскраво-рожеві квітки зібрані у вузькі, густі пірамідальні, волотисті суцвіття до 20 см довжиною. Цвіте в другій половині літа до пізньої осені. Морозостійка. Тіньовитривала, але краще цвіте на сонячних місцях. Використовується, частіше, для неформованих живих огорож середньої висоти, висаджується також групами і одиночними кущами.

Має декоративні форми, але частіше використовується:

Спірея Білларда `Тріумфанс` (Spiraea x billardii 'Triumphans') досить високорослий, як для спірей, кущ - до 2,5 м висотою. На відміну від материнського виду, квітки темно-рожеві, зібрані у дуже густі численні конусоподібні суцвіття. Листя тьмяно-зелене зверху, голубувато-зелене знизу, вузьке, видовжене, загострене на кінці, до 10 см довжиною. Використовується в одиночних посадках, групах, живих огорожах.

Також з успіхом в озелененні можна застосовувати й нижче перелічені види:

Спірея біла — S. alba, Спірея білоквіткова — S. albiflora (Miq.) Zbl., Спірея іволиста — S. salicifolia L., Спірея низька — S. humilis, Спірея Дугласа — S. douglasii, Спірея березолиста — S. betulifolia, Спірея войлочна — S. tomentosa, Спірея густоквіткова — S. densiflora, Спірея широколиста — S. latifolia

Застосування в озелененні

У ландшафтних групах можна використовувати практично всі види спірей. Для кращого ефекту бажано висаджувати поруч по кілька екземплярів одного виду або сорту.

Багато не дуже високих спірей використовують для узлісної посадки навколо дерев або вищих кущів. Особливо красиво виглядають різні червонолисті або золотисті сорти спірей, що обрамляють звичайні зеленолисті групи дерев і кущів.

В одиночних посадках. Особливо ефектні одиночні посадки на невеликих територіях озеленення, у малих садах. В одиночних посадках можна застосовувати всі види і декоративні форми спірей, але краще виглядають у таких посадках спіреї Вангута, середня, сіра, біла, Білларда, Дугласа. Всі ці високорослі спіреї, в основному, мають красиву форму і рясне яскраве цвітіння.

Моносади (колекції спірей): спіреї декоративні і різняться формою і забарвленням листя, розміром і формою куща, формою і забарвленням суцвіть. До того ж цвітуть вони в різний час, тому гарний вигляд саду можна створити лише з кущів цього роду, знаючи і вміло підбираючи види за цими ознаками. Завдяки знанню декоративних якостей форм спірей ви можете створити сад безперервного цвітіння, у якому з травня до вересня будуть пахнути красивоцвітучі кущі, весняне біле забарвлення яких змінюватиметься рожевим і малиновим. Цвітіння починається зі спірей гострозубчастої, сірої і середньої на початку травня і закінчується вторинним цвітінням - Спіреї Бумальда «Антоні Вотерер», яка цвіте до жовтня.

Для бордюрів і живих огорож. Для низьких бордюрів можна використовувати такі види спірей: японська, березолиста, низька, Бумальда тощо, а також усі їх декоративні форми. Для живих огорож більшої висоти, ніж бордюри, можна застосовувати більш високорослі види: спірею білу, Дугласа, іволисту, Білларда.

Для гірок і контейнерів. Всі види, рекомендовані для створення бордюрів, з успіхом можна застосовувати для висадки в рокаріях, альпінаріях, квіткових гірках, а також для висадки в контейнери, вази, вазони, квіткові ящики.

В практичних цілях. Всі спіреї — хороші медоноси. Тому на ділянках, де зібрані різні види спірей, можна утримувати вулики. Більшість видів спірей, особливо пізньоцвітучих, з успіхом можна використовувати для зрізання на букети або аранжування букетів з інших квітів, а відцвілі суцвіття спіреї японської і Бумальда для квіткових композицій із сухоцвітів.

Спірея має високу фітонцидну активність, що підвищує її санітарно-гігієнічну роль в оздоровленні середовища, і що дуже важливо для озеленення територій санаторіїв і зон відпочинку.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу