Сосни – різноманітність видів і сортів, особливості догляду

Представники роду  Сосна є одними з найдавніших сучасних хвойних. Рослинні рештки видів, віднесені ботаніками до роду Сосна, відомі з юрських відкладень, а це понад 100 млн. років тому. Сосни, в основному,  це стрункі вічнозелені дерева, що досягають у висоту 20-30 (40),  а іноді й понад 50 метрів, з ажурною конічною кроною, яка з віком набуває парасолькоподібної форми з зібраними в мутовки гілками. У молодості кора стовбурів сосен гладка, слабо тріщинувата, з віком у більшості видів утворюється товстий шар тріщинуватої кори. Існують також небагато видів сосни, що ростуть у вигляді прямостоячих і повзучих кущів. Відповідно до кількості хвоїнок у пучку розрізняють двох-, трьох- і п’ятихвойні сосни. Шишки у більшості видів сосен достигають на другий, рідше на третій рік; при достиганні вони здебільшого розкриваються, але не розсипаються. Більшість видів сосен невибагливі до ґрунту, але світлолюбні; багато видів морозостійкі та посухостійкі. Як правило, всі сосни, особливо з гладким стовбуром, чутливі до забруднення повітря пилом, газами, що обмежує їх застосування в міському озелененні.

Різноманітність видів і сортів.

Рід Сосна (Pinus) належить до родини Соснові — Pinaceae  і налічує близько 100 видів. В Україні в природних умовах і в культурі (інтродуковано) росте понад 50 видів і сортів.

Умовно, для зручнішого підбору сосен для озеленення, їх можна поділити за висотою на 3 групи – високі (понад 10 метрів), середньорослі (від 3 до 9 метрів) і низькі – менше 3 метрів. При цьому слід зазначити, що серед високорослих і середньорослих видів сосен є декоративні форми (сорти), які мають висоту менше 3 метрів, тобто карликові та низькорослі сорти.

Високорослі сосни (види і сорти), які підходять для екологічних умов України, зустрічаються в ботанічних садах, дендропарках України і застосовуються в озелененні наступні:

• сосна звичайна, сосна кримська або сосна Палласа, сосна кедрова європейська, сосна кедрова корейська, сосна чорна або австрійська, сосна веймутова, сосна румелійська або балканська, сосна аристата або бристольська, сосна Банкса, сосна біла (японська), сосна густоквіткова або могильна, сосна жовта або орегонська, сосна скручена та інші.

Середньорослі сосни (види і сорти):

сосна гірська, сосна кедрова стланикова (кедровий стланик).

До цієї категорії також можна віднести невисокі сорти високорослих сосен, такі як:

• сосни звичайної - "Watereri" (‘Ватерері’) – невисока (до 6 м) кущова форма з ширококонічною формою крони;
  "Фастігіата" ("Fastigiata") – повільноростуче, вузькоколоновидне, невелике дерево, до 8-9(12) м заввишки, з вертикальними гілками і короткими пагонами;
• сосни кедрової європейської - "Колумнаріс" ("Columnaris") – повільноростуча форма з колонновидною кроною висотою до 8-9(12) м, з вертикально піднятими вгору основними гілками і щільно прилягаючими до них відгалуженнями;
• сосни веймутової - "Пендула" ("Pendula") – дерево з довгими, скрученими і звисаючими до землі гілками висотою і шириною 4 м; "Радіата" ("Radiata") – невелике асиметричне дерево висотою 3-5 м; "Фастігіата" ("Fastigiata") – швидкоростуча колонновидна форма висотою близько 6-8 м;
• сосни чорної або австрійської - "Селект" ("Select") – ширококонічне повільноростуче невелике дерево з симетричними шарами гілок висотою 5-7 м, "Фастігіата" ("Fastigiata") – повільноростуче, ширококолоновидне невелике дерево висотою 3-4 м.

До сосен, що мають висоту до 3 метрів, належать низькорослі і карликові декоративні види (сорти), які є практично у всіх перелічених вище видів. Їх кількість просто величезна – понад сотню найменувань. Особливо багато таких сортів у сосни гірської (понад 30). З найбільш поширених сортів сосен можна назвати наступні:

• сосни гірської - "Гном" ("Gnom") – компактна, округла крона, з віком стає конічною, висота і ширина 1-2 м; "Лаурін" ("Laurin") – карликова, різноманітна форма від округлої до широко-конічної висотою 0,5-0,8 м; "Міні Мопс" ("Mini Mops") – карликовий, подушкоподібний, симетричний кущ, дуже повільноростучий висотою 0,3-0,5 м; "Мопс" ("Mops") – повільноростучий, карликовий, подушкоподібний кущ висотою 0,5-1,5 м; "Мугус" ("Mughus") – розпростертий кущ висотою до 2-3 м; "Пуміліо" ("Pumilio") – щільний, подушкоподібний, карликовий кущ висотою 1-1,5 м;

• сосни кедрової європейської - "Пігмея" ("Pygmaea") – повільноростучий, карликовий, висотою і шириною до 0,6-0,8 м;
• кедрового стланика - "Глаука" ("Glauca") – асиметричний, повільноростучий, карликовий кущ висотою 1-1,5 м; "Глобоза" ("Globosa") – повільноростуча, кеглевидна форма висотою до 1-1,5 м, "Дварф Блю" ("Dwarf Blue") – карликова подушкоподібна форма висотою 0,6-1 м;
• сосни звичайної - "Аргентея Компакта" ("Argentea Compacta") – повільноростуче, яйцеподібне дерево висотою в 10 років до 1 м; "Глобоза Вірідіс" ("Globosa Viridis") – компактна форма висотою і шириною 1-1,5 м;
• сосни чорної або австрійської - "Нана" ("Nana") – округла або дуже ширококонічна щільна форма, дуже повільноростуча висотою і шириною 1-2 м;
• сосни Веймутової - "Radiata" ("Радіата") – приземиста карликова (до 1,5 м) форма сосни.

Не всі сосни однаково зелені.

У переліку сучасних сортів різних видів хвойних зустрічаються сосни з кольором хвої, що відрізняється від традиційного зеленого кольору. Є сорти з жовтим, жовто-пестрими та блакитним забарвленням хвої. Найвідоміші сорти з незвичайним забарвленням хвої:

• сосни гірської – "Вінтерголд" ("Wintergold") – компактна подушкоподібна форма висотою 0,8 м, хвоя коротка, жорстка, світло-зелена, взимку золотисто-жовта; дуже декоративна на фоні білого снігу; "Вінтерсонн" ("Wintersonne") – повільноростучий, подушкоподібний, щільний кущ висотою близько 0,6-0,8 м, хвоя влітку світло-зелена, взимку бурштиново-жовта;

• сосни густоквіткової - "Окулус-драконіс" ("Oculus-draconis"). Характерною рисою є дві жовті смужки на кожній зеленій хвоїнці, зібрані разом, вони створюють неповторний візерунок.

кедрового стланика - "Глаука" ("Glauca") – асиметричний, повільноростучий, карликовий кущ висотою 1-1,5 м, хвоя сизо-зелена;

сосни звичайної - "Аурея" ("Aurea") – повільноростучий кущ висотою до 3 м; хвоя навесні і на початку літа жовто-зелена, взимку – золотисто-жовта; шишки світло-коричневі; "Глаука" ("Glauca") – дерево висотою 10-15 м; хвоя сріблясто-блакитна;

Агротехніка вирощування. Посадка. Головне правило при посадці сосен – сосни старші 2 років, незалежно від виду чи сорту, потрібно висаджувати тільки з комом землі. Практично всі сосни краще ростуть і розвиваються на сонячних відкритих місцях, це надзвичайно світлолюбна рослина. Сосни до родючості ґрунтів маловимогливі, віддають перевагу піщаним і супіщаним ґрунтам, якщо ж ви висаджуєте рослину на важких ґрунтах (суглинки), знадобиться дренаж посадкових ям. Для цієї мети підійде керамзит, пісок і битий цегла. Бажано, щоб дренажний шар у посадковій ямі був щонайменше 15-20 см.

Найкращий час посадки - кінець квітня або рання осінь. Перед посадкою необхідно підготувати посадкову яму глибиною до 1 м. Ширина ями залежить від віку пересаджуваного саджанця, вона має бути вдвічі ширшою за розмір кома. Бажано наявний ґрунт замінити на ґрунтову суміш, що складається з дернової землі, верхнього шару ґрунту, річкового піску (у співвідношенні 2:2:1). Також бажано додати 10 кг напіврозкладеного опаду соснової хвої і трохи азотних добрив, приблизно 30-40 г.

Коренева шийка деревця має знаходитися на рівні землі. Після посадки полив (до 30 літрів води на саджанець) обов’язковий. Для збереження вологи рекомендується мульчувати місце посадки (опалим хвоєю, торфом, корою соснових порід тощо) шаром 5-6 см.

Відстань між рослинами залежить від сорту сосни і композиційного задуму і може бути від 0,5 до 5 м.

Догляд. Сосни не потребують особливого догляду. Вони також не потребують багато живлення, тому достатньо однієї весняної підгодівлі на рік повним мінеральним добривом до 30-40 г на 1 кв.м проекції крони. Сосна посухостійка. Тому полив у посуху потрібен лише молодим посадкам 1 раз на тиждень по 15-30 літрів води на рослину залежно від розміру. Усі хвойні в посушливий спекотний період добре реагують на обприскування крони в ранні ранкові години. Молоді сосни в зимовий період бажано легко обв’язати, не затягуючи сильно крону, шпагатом або сіткою для запобігання обламування гілок снігом. Для уповільнення росту і утворення густої крони необхідно прищипувати частину річного приросту гілок. Про це нижче.

Формування крони. У спеціальній стрижці сосни не потребують. Але якщо потрібно уповільнити ріст дерева і досягти густої, пухнастої, симетричної крони, то сосни необхідно формувати. Щоб обрізка принесла сосні не шкоду, а користь, її потрібно проводити правильно і в певні строки.

Ріст пагонів у сосни починається весною і відбувається так - спочатку з’являються молоді прирости, так звані «свічки», потім вони подовжуються, а потім на них починають виступати хвоїнки. Саме ці молоді пагони і потрібно вищипувати. Оптимально це робити, коли пагони вже виросли до максимуму, але хвоя на відростаючих пагонах ще зовсім коротка. Цей час, як правило, друга половина травня – червень. Краще це робити руками, при цьому достатньо обломити (прищипнути, викрутити) пальцями молоді гілки приблизно на третину їх довжини. Але залежно від цілей формування можна залишати лише п’яту частину або вищипувати пагін повністю. Обробку краще починати з маківки дерева. Прищипувати лише раз на рік.

Ще один прийом, що дозволяє зробити крону сосни густішою, без особливого зменшення висоти рослини – виламування центральної бруньки на пагонах. Робити це потрібно також руками весною, у березні, до початку вегетації.

Обрізку сосни проводять, в основному, в санітарних цілях, коли видаляють засохлі, пошкоджені, зламані гілки, а також з метою кардинального зменшення висоти рослини.

Застосування в ландшафтному дизайні. Сосни залишаються одними з найпоширеніших рослин, що використовуються в ландшафтному дизайні. У декоративних цілях їх висаджують на відкритих місцях поодиноко або невеликими групами. Високорослі і середньорослі сосни особливо гарні як солітери на великих просторах. Низькорослі види краще садити перед вищими рослинами, а карликові і повзучі – в альпінаріях, кам’янистих садах, на схилах, при створенні хвойних міксбордерів і низькорослих декоративних груп.

Дуже наочно виглядають карликові сорти сосен, щеплені на штамб у поодинокій посадці або як елемент ландшафтної композиції.

Сосна звичайна ідеальна для озеленення піщаного або болотистого садового ділянки.

Чи можна створити з сосен живу огорожу? З тих видів і сортів сосни, які можуть рости на території України, створити класичну стрижну живу огорожу з чіткими лініями і строгими геометричними формами практично неможливо. А от куліси – цілком.

Також можна створити невисокі бордюри сферичної форми з сортів сосни гірської і низькорослих сортів інших видів сосен. Обов’язкова умова при цьому – сонячне місце і формування!

Сосна гірська, кедровий стланик чудово підходять для закріплення схилів на ділянці. Практично всі види сосен – відмінний вихідний матеріал для формування ніваки. Сосни також є невід’ємним атрибутом колекцій любителів хвойних рослин.

Цікаве про сосни. Особливість зовнішнього вигляду сосен, їх дивовижна здатність виділяти ароматні фітонциди здавна робили їх об’єктом міфів, релігійних церемоній і поклонінь. Наприклад, у Китаї та Індокитаї ці рослини вважалися чарівними деревами, що приносять щастя і відводять біди. А в давньому В’єтнамі віра в магічну силу сосен була настільки сильною, що увійшла в традицію саджати їх біля палаців імператорів як символ довголіття і величі царюючої династії. У Японії сосна – священне дерево (дерево Богів), символ довголіття і щастя, джерело життєвих сил (хвоя сосни багата фітонцидами). Сосни там люблять саджати біля будинків: одна сосна – символ довголіття, дві сосни поруч – символ довгого щасливого життя. Вона є невід’ємним атрибутом японського і китайського класичного саду.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу