Що краще посадити як новорічну ялинку?

Напередодні Нового року в соціальних мережах, і не тільки, розгораються гарячі суперечки щодо того, яку ялинку придбати для новорічного оздоблення дому чи ділянки - натуральну чи штучну? А якщо натуральну, то краще ту, що росте в контейнері, чи зрубану? У наш час людство просто змушене мислити екологічно, інакше його чекає сумне майбутнє. Приємно, що все більше людей це усвідомлюють і надають перевагу придбати живу РОЗТУЧУ новорічну ялинку і, якщо є можливість, посадити її на ділянці або тримати в контейнері на відкритому балконі чи терасі.

І ось, свідомі люди, які мають можливість висадити новорічну ялинку на присадибній ділянці, на дачі, у дворі багатоповерхового будинку, задаються питанням, а який вид хвойних дерев краще підійде для цього.

Саме про те, який вид хвойних дерев краще посадити як новорічну ялинку, ми й розповімо в цій статті.

Як новорічну ялинку можна посадити досить багато видів хвойних рослин і їх сортів. Нижче ми наводимо перелік хвойних рослин, які підходять для посадки практично на всій території України

Ялина колюча (Picea pungens) – гарне вічнозелене дерево з симетричною конусоподібною формою крони і міцними горизонтальними мутовчасто розташованими гілками. Хвоя колюча, блакитнувато-зеленого або зеленого кольору. Потенційно може досягати висоти до 25 метрів, ширина крони 5-8. Легко можна стримувати ріст у висоту і ширину щорічною обрізкою.

Головна перевага цього виду – невибагливість до умов вирощування. Ця ялина може рости практично на всіх помірно сухих, свіжих ґрунтах, від кислих до лужних. Виносить посуху, стійка до міського клімату. Світлолюбна.

Підходять також чудові сорти цього виду, які відрізняються від материнського (початкового) виду, головним чином, розмірами і кольором хвої :

Ялина колюча ‘Глаука’ (Picea pungens ‘Glauca’). Висота до 20 метрів, ширина крони 4-5 м. Колір хвої у цього сорту на молодих приростах блакитний, після червня місяця – блакитнувато-сталевий.

 

Ялина колюча ‘Хопсі’ (Picea pungens ‘Hoopsii’) Висота до 15 метрів, ширина крони 3-4 м. Хвоя сріблясто-блакитна, колюча.

Ялина колюча ‘Блю Даймонд’ (Picea pungens 'Blue Diamond'). Відносно новий сорт - виведений голландським селекціонером Нелісом Кулсом у 1990 році. Висота 4-6 метрів, ширина крони 2-3 м. Хвоя яскрава, сріблясто-блакитна, практично весь рік.

 

Ялина звичайна (Picea abies) - вічнозелене дерево з симетричною конусоподібною формою крони і міцними горизонтальними мутовчасто розташованими гілками, які на відкритих місцях ростуть до землі. Хвоя колюча, темно-зеленого кольору. Потенційно може досягати висоти до 40 метрів, ширина крони 6-8. Можна стримувати ріст у висоту і ширину щорічною обрізкою. Для хорошого росту необхідні родючі вологі і кислі ґрунти. Не переносить посухи.

У цього виду є низькорослі сорти, які можна вирощувати без формування. Сорт ‘Олендорфі’ (‘Ohlendorfii’) – до 8 метрів заввишки, сорт ‘Віллс Цверг’ (‘Will’s Zwerg’) лише до 2 метрів у висоту, а ширина крони до 0,8 м.

 

Ялина сербська (Picea omorika) - дуже струнке вічнозелене дерево з симетрично вузько-конусоподібною або майже колоновидною формою крони. Гілки на відкритих місцях ростуть до землі. Хвоя коротка, блискуча, зелена, але через дві білі смужки знизу здається двокольоровою. Висота дорослих рослин 15-20 (35) метрів, ширина крони 2,5-3,5 (4) метра. Можна стримувати ріст у висоту і ширину щорічною обрізкою. Світлолюбна. Не особливо вимоглива до ґрунтових умов і вологості ґрунту. Погано переносить ущільнення ґрунту.

У цього виду є чудовий низькорослий сорт - Ялина сербська ‘Нана’ (Picea omorika ‘Nana’), який досягає висоти до 4-5 метрів і ідеально підходить як новорічна ялинка на ділянці.

 

Ялина європейська (біла) (Abies alba) – аборигенний вид в Україні. У природі росте в Карпатах і є улюбленим новорічним деревом. І, звичайно, краще її не рубати в лісі, а виростити на ділянці. Має красиву конусоподібну форму, виростає у висоту до 40 метрів, ширина крони до 8-10 метрів. Обрізкою раз на 1-2 роки можна стримувати ріст у висоту і ширину в заданих параметрах, оптимальних для вашої ділянки. Всі ялиці дуже вимогливі до родючості і вологості ґрунту і навіть до вологості повітря. Досить тіньовитривалі. Погано переносять міські умови. Але її краса компенсує вимоги до вирощування.

Окрім Ялини європейської, можна вирощувати як новорічну ялинку й інші види з подібними вимогами до екологічних умов місцезростання:

Ялина корейська (Abies koreana) – більш компактна, ніж інші ялини, досягає у висоту 10-12 метрів, ширина крони 3-4(5) метрів. Має конусоподібну густу крону. В літній період крону дорослих дерев прикрашають шишки пурпурово-фіолетового кольору.

Ялина Нордмана (кавказька) (Abies nordmanniana) – величне дерево з широко-пірамідальною формою крони і симетрично розташованими гілками. Досягає у висоту до 25 метрів, ширина крони 7-9 (10) метрів. Хвоя темно-зелена, з нижнього боку з двома білими смужками.

 

Ялина однотонна (Abies concolor) – швидкоростуче дерево в молодості з вузько-конічною формою крони, з віком крона широко-конічна. Досягає у висоту до 30-40 метрів, ширина крони 7-9 (10) метрів. Має найбільшу хвою серед ялин, хвоя довжиною до 8 см, красивого сірого-блакитного кольору. Менш вимоглива до вологості ґрунту і повітря, ніж інші ялини, оптимально розвивається на свіжих, родючих ґрунтах.

Ялина субальпійська ‘Компакта’ (Abies lasiocarpa ‘Compacta’) – один із найкращих сортів як новорічна ялинка, оскільки цей сорт низькорослий, досягає у висоту до 3 метрів, ширина крони 2-2,5 метри. Крона компактна, широко конусоподібна. Хвоя сріблясто-блакитна, знизу з двома білими смужками, до 4 см довжиною.

 

Псевдотсуга Мензіса (ялина Дугласа) (Pseudotsuga menziesii) – швидкоростуче вічнозелене дерево, що досягає у висоту до 40-50 метрів, ширина крони 8-10 (12) метрів. Крона у молодих дерев конусоподібна, з віком крона розлога. Хвоя не колюча, сіро-зелена, при розтиранні пахне апельсином. На дорослих деревах багато оригінальних світло-коричневих шишок. Світлолюбна. Віддає перевагу свіжим, родючим ґрунтам. Як і інші перелічені види хвойних, можна стримувати ріст у висоту і ширину регулярною обрізкою.

Сосна звичайна (Pinus sylvestris) – аборигенний вид України, який має найбільше поширення серед інших видів хвойних. Досить легко можна виростити цей вид із насіння. У молодому віці має конічну форму крони, з віком крона широко-зонтична ажурна. Досягає висоти до 20-30(40) метрів, ширина крони – 7-10 (12) метрів. Хвоя довжиною до 7 см, сіро-зеленого кольору, голки в пучках по дві. Світлолюбна. До умов зростання дуже толерантна, може рости на бідних піщаних ґрунтах, відносно посухостійка. Легко піддається формуванню, обрізкою можна стримувати ріст як у висоту, так і в ширину. Сформовані гарні нівакі та бонсай із сосни звичайної тому доказ.

Окрім Сосни звичайної, як новорічну ялинку можна використовувати й інші численні види сосен. Частіше використовують такі сосни:

Сосна чорна, австрійська (Pinus nigra) – у цієї сосни хвоя довша, ніж у сосни звичайної (до 16 см), темно-зелена. Досягає у висоту 20-30 (40) метрів, ширина крони – 8-10 (15) метрів. До умов зростання також невимоглива, до того ж може рости і на лужних ґрунтах.

Сосна кедрова європейська (Pinus cembra) – більш вимоглива до умов зростання, ніж вище перелічені види, віддає перевагу свіжим, помірно родючим, слабокислим ґрунтам. Досягає висоти 15-20 (25) метрів, ширина крони 4-5 (8) метрів. Хвоя ніжна, красива – темно-зелена зверху, з внутрішнього боку з синьо-білими смужками, зібрана в пучки по 5 голок. Шишки зі їстівними насінням-горішками з’являються на деревах, в основному, лише після 30-40 років.

 

Зараз у садових центрах України можна придбати також Сосну веймутову (Pinus strobus), Сосну румелійську (Pinus peuce), Сосну жовту (Pinus ponderosa), Сосну малоквіткову (Pinus parviflora), Сосну гімалайську (Валіхіанна) (Pinus wallichana), які також можна виростити як новорічні ялинки.

Для прикрашання вогнями у передноворічні дні підійдуть також Туя західна «Смарагд», Туя гігантська, Тис ягідний (сформований конусом), Ялівець китайський, виргінський і звичайний, Кипарисовик Лавсона і Купрессоципарис Лейланда. Прикрашання різнокольоровими світловими гірляндами цих видів хвойних не лише прикрасить ділянку, а й створить новорічний настрій.

Як посадити? Основні правила посадки.

Всі перелічені у статті хвойні, як види, так і сорти, старші 2-х років висаджують виключно з комом землі. Оптимальні строки посадки: кінець березня – квітень, а ще краще в кінці серпня або на початку вересня, але рослини, вирощені в контейнері, можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду, приділяючи підвищену увагу поливам.

Розміри посадкової ями повинні бути мінімум у 2 рази більші за розмір кома, але не менше 80х80х60. На дні ями, при важких ґрунтах, бажано влаштувати дренаж із шару щебеню, битої цегли або крупнозернистого піску товщиною 10-15 см. Ґрунтова суміш для заповнення посадкових ям готується з урахуванням вимог конкретного виду хвойних рослин. Підходящою для більшості хвойних рослин буде ґрунтова суміш такого складу: 3 частини компосту (біогумусу, чорнозему), по 1 частині торфу і піску (для сосен піску може бути 2 частини), 10-20 кг лісової землі під хвойними рослинами. Можна в ґрунтову суміш додати і 200-300 г повного мінерального добрива, наприклад, нітрофоски. Необхідно також враховувати вимоги конкретної хвойної рослини до умов освітлення. Висаджувати саджанець потрібно так, щоб коренева шийка була врівень із поверхнею ґрунту ділянки. Після посадки обов’язковий рясний полив, не менше 20-30 літрів води на 4-6 річний саджанець. Приствольні кола висаджених рослин слід замульчувати шаром 5-8 см, але бажано, щоб мульча не лежала щільно до кореневої шийки рослин. При посадці пізньої весни (травень) і влітку бажане щоденне ранкове дощування крон протягом перших 10-14 днів після посадки. Всі хвойні вище 1 метра після посадки необхідно підв’язувати до кілочків або зафіксувати за допомогою розтяжок.

Догляд полягає в періодичному поливі, видаленні бур’янів у приствольному колі та моніторингу можливого появи шкідників і хвороб. Підживлювати хвойні після посадки потрібно буде лише через 2-3 роки, вносячи навесні в приствольне коло 100-125 г гранульованих мінеральних добрив для хвойних рослин.

Як утримати «новорічну ялинку» у заданих розмірах?

Добре, що практично всі перелічені вище хвойні досить непогано переносять обрізку, як центрального стовбура, так і бічних пагонів, тобто стримати їх у рості цілком реально.

Строки обрізки. Для більшості перелічених хвойних, за винятком сосни, найкращими строками обрізки є :

• рання весна – березень – початок квітня (до початку вегетації, коли бруньки на рослині ще не розпустилися)
• літо – червень, липень (період, коли закінчився ріст молодих пагонів і вони вже практично повністю одревесніли). Можна також і в серпні, але не пізніше першої декади місяця.
• для сосен найкращим періодом обрізки (прищипки) є травень – початок червня, коли молоді прирости, так звані «свічки», ще не почали «висувати» голочки.

Як обрізати?

Обрізку хвойних рослин для стримування росту, як у висоту, так і в ширину, якщо в цьому виникла необхідність, краще починати, коли рослини ще молоді – 5-10 років, тоді вони «легше» її переносять, але при необхідності можна це робити і у більш дорослих рослин.

Оптимально, якщо при обрізці вкорочуються лише прирости останнього року (річні прирости). Залежно від завдання – наскільки необхідно стримувати ріст, пагони можна видаляти повністю або їх частину, але бажано залишати хоча б 1/5 частину (20% довжини пагона), тоді рослина буде пишнішою і декоративнішою. У туї, тиса, кипарисовика можна обрізати або вкорочувати і 2-3-річні пагони – ці види досить непогано відновлюють крону.

В обрізці сосен, як і зазначалося вище, є певна особливість. Ріст пагонів у сосни починається навесні. Відбувається це так – спочатку з’являються молоді прирости, так звані «свічки», потім вони подовжуються, а потім на них починають висуватися голочки. Саме ці молоді пагони і необхідно вкорочувати. Оптимально це робити, коли пагони вже виросли до максимуму, але хвоя на відростаючих пагонах ще зовсім коротка. Цей час, як правило, друга половина травня – червень. Краще це робити руками, при цьому достатньо обломати (прищипнути, викрутити) пальцями молоді пагони приблизно на третину їх довжини. Але залежно від цілей формування можна залишати лише п’яту частину або вищипувати пагін повністю. Обробку краще починати з маківки дерева. Прищипувати лише раз на рік.

Залежно від інтенсивності стримування росту хвойних рослин, усіх видів, обрізку (прищипку) можна здійснювати або щорічно (1-2 рази - перший раз до початку вегетації навесні, а другий, якщо є така необхідність, влітку) або один раз на 2-3 роки.

Для обрізки слід використовувати садовий обрізний інструмент хорошої якості. Як правило, для обрізки використовують секатор, а також садові ножиці і невелику садову пилку в належному стані (добре заточені леза в секаторах і ножицях та зубці в пилах). Під час обрізки їх бажано регулярно протирати дезінфікуючим розчином (спирт, розчин марганцівки, розчини мідного або залізного купоросу тощо). Це особливо важливо, якщо обробляються хворі рослини.

Правильно підібравши хвойне дерево і посадивши його на ділянці, ви зможете багато років радіти йому не лише на новорічні свята, а й увесь рік! Усі перелічені хвойні рослини, вирощувані в контейнерах (кадках) і висотою 1.5-2.5 метра безпосередньо на новорічні свята можна заносити в дім, але бажано не більше ніж на 3-5 днів.

Про те, що можна посадити в домі як новорічну ялинку, ми розповімо в наступній статті, яку також можна буде прочитати на порталі «Ваш сад».

Петро Рековець – дендролог,
голова правління Київського ландшафтного клубу