Щеплення – складно, але цілком можливо. Частина_2. Окулировка.

Окулировка - спосіб щеплення плодових і декоративних рослин однією брунькою (вічком), взятою від живця культурного сорту. Окулировка найпростіший спосіб щеплення за технікою виконання. Крім того, при окулировці відбувається більш міцне зрощення прищепи з підщепою і в 3-4 рази менше потрібно щепного (живців) матеріалу.

1. Визначтеся, що збираєтеся щепити

Заздалегідь визначтеся, що будете розмножувати. Це дуже важливо. Не думайте, що живці для окулировки можна брати з будь-якої рослини, що належить до цікавого для вас сорту. Адже і в межах сорту або декоративної форми є значна диференціація. Серед них є врожайні і не дуже, сильно - і слабкозростаючі, є заражені хворобами і шкідниками, ослаблені або мають нехарактерний для даного виду габітус тощо. Тому живці для розмноження беріть лише з тих рослин, які за комплексом цікавих і корисних ознак вигідно відрізняються від усіх інших рослин цього ж сорту, форми або культивару.

Для цього добре було б поспостерігати за маточними рослинами протягом кількох років і вибрати для заготівлі живців лише ті, які відповідають вашим запитам.

Якщо виникне потреба взяти матеріал для розмноження зі сторони, звертайтеся лише до авторитетних садівників або в солідні організації.

2. Термін окулировки

Терміни окулировки визначаються за визріванням живця, а відповідно і за повним розвитком генеративних бруньок на ньому. Зрізають добре визрілі пагони, з цілком сформованими бруньками.

Дуже важливо, щоб на підщепі при надрізах добре відставала кора. Для цього, якщо тривалий час не було дощу, за 7-10 днів перед окулировкою підщепи слід поливати.

Оптимальними термінами окулировки в більшості районів України і для більшості порід - з 20 липня до 15- 20 серпня.

3. Місце окулировки

Місце щеплення в кожному випадку визначається окремо. Для троянди, наприклад, це коренева шийка, для плодових - 3-5(8) см від кореневої шийки. Клонові підщепи щеплять на висоті 12-15 см.

За бажанням залишити в якості штамба стовбурчик підщепи окулировку зробіть на відповідній висоті (для декоративних дерев це може бути 180-220 см). У цьому випадку вам доведеться уважно стежити, щоб нижче щеплення вчасно видаляти часто з’являються пагони материнської рослини.

Вічка на підщепах краще розміщувати з північної сторони.

4. Час окулировки

Окулировку краще проводити в ранкові та вечірні години з перервою вдень від 11 до 16 години, або в похмуру погоду.

Не рекомендується проводити її в суху спекотну або дощову погоду.

5. Підготовка і проведення окулировки.

а) підготовка матеріалів для окулировки.

Наріжте за числом щеплень, з невеликим запасом, стрічки для перев’язки, щоб під час роботи не відволікатися на ті допоміжні роботи, які можна виконати заздалегідь.

Перед початком роботи приготуйте лопаточку або дощечку для відгрібання і вирівнювання ґрунту навколо підщеп; шматки тканини для протирання штамба підщепи і живців прищепи від вологи; відро з невеликою кількістю води на дні, для тимчасового зберігання живців, етикетки на нитках або тонких дротиках.

б) заготівля живців для зрізання вічок.

Живці краще зрізати в день окулировки. Рано вранці по ранковій прохолоді зріжте з маточних рослин стільки пагонів, скільки зможете використати в цей день. Визрілі однорічні пагони краще брати з бічних гілок у середній частині крони.

Продовження основних гілок і центрального провідника краще не чіпайте, адже так можна зіпсувати крону, а вона ще має вам довго служити. Не рекомендується брати вовчки.

Ростуть вони сильно, а бруньки не так добре розвинені, як треба б. Та й працювати з ними не дуже зручно.

Одразу необхідно видалити листя і прилистки, залишаючи листові черешки довжиною близько 1 см.

Так зручніше буде працювати, а пізніше і приживлюваність контролювати. Щоб запобігти плутанині в сортах, одразу ж прив’язуйте до живців етикетки. Підготовлені живці ставлять у відро з невеликою кількістю води і зверху накривають вологою мішковиною.

Якщо живці заготовили, а окулировку з якоїсь причини довелося відкласти, а також залишені живці слід загорнути у вологу тканину і покласти в прохолодне місце (підвал, холодильник). Протягом кількох днів (бажано тримати не більше 5 днів) вони не втратять своїх якостей.

в) Способи і техніка окулировки.

У практиці найчастіше застосовують такі способи окулировки:

• Окулировка в Т-подібний розріз.

  Цим способом окулирують підщепи, що перебувають у стані інтенсивного росту, з тонкою корою, що легко відділяється від деревини. Для роботи потрібен гострий окулировочний ніж з кісточкою. Перед окулировкою протирають штамб підщепи (при щепленні троянд розкучують шипшину і протирають кореневу шийку).

  Окулировку починають з утворення Т-подібного розрізу кори на підщепі. Для цього необхідно стати над рослиною, нахилити її до себе і звичайним окулировочним ножем зробити два надрізи до самої деревини: спочатку поперечний, а потім поздовжній. Поперечний розріз роблять трохи похило до осі підщепи розміром трохи більшим, ніж ширина вставленого щитка. Похилість поперечного розрізу полегшить вставку щитка. Поздовжній розріз роблять знизу вгору (до поперечного розрізу) довжиною близько 2,5-3 см. Коли лезо доходить до перетину поздовжнього розрізу з поперечним, ніж не виймають, а по чергових поворотах вправо і вліво піднімають обидва куточки кори і відокремлюють її від деревини.

  Після підготовки підщепи приступають до зрізання щитка з живця. Окулировщик бере живець у ліву руку, верхівкою до себе. Обирає потрібну бруньку, враховуючи майбутню ширину щитка з товщиною окульованої частини підщепи. На живці у вершині майбутнього щитка (на 1-1,5 см від верхівки бруньки) розрізають поперек кору. Потім зручно розміщуючи живець на долоні, охоплюючи його всіма пальцями лівої руки, крім вказівного. Вказівний палець у цей час витягнутий і підпирає живець знизу під обраною брунькою, створюючи упор. Другий розріз кори на живці роблять 1,5 см від основи бруньки, для чого ніж основою леза ставлять похило і поперек живця. Перерізають кору і невелику частину деревини. При зрізі слідкують, щоб брунька була посередині щитка. Зрізаний щиток довжиною 2-3 см і шириною 0,4-0,7 см тримають на лезі великим пальцем правої руки. Потім його за черешок беруть лівою рукою і вставляють під кору. Вставляють під кору доти, поки брунька не буде посередині поздовжнього розрізу. Можна вставляти щиток у Т-подібний розріз і прямо з леза ножа великим пальцем правої руки. Після того як вставлений щиток, пальцями обох рук кору підщепи притискають до щитка. Потім вставлений щиток перев’язують, щоб щільно стикалися щеплені компоненти при зрощенні, а рани не підсихали і не забруднювалися. Перев’язку починають з нижнього кінця поздовжнього розрізу і закінчують вище поперечного розрізу. Закріпивши короткий кінець стрічки, продовжують туго, без просвітів бинтувати стовбурчик. Бруньку і черешок листка залишають незакритими. Пізніше по черешку листка можна буде визначити приживлюваність. Всі процеси окулировки (Т-подібний розріз, зріз щитка, перев’язка) слід виконувати швидко, чисто, якісно, без затримки один за одним. Адже чим менше висихають тканини щитка і підщепи, тим вища приживлюваність. Фахівці виконують усі ці операції за 10-15 секунд. Любителям-садівникам слід деякий час потренуватися на зрізаних пагонах, імітуючи весь процес окулировки.

  Через 12-15 днів проводять перевірку приживлюваності. Для цього слід легенько торкнутися залишеного шматочка черешка листка на щепленому щитку. Якщо він легко відпадає, щеплення прижилося. Якщо ні, зніміть перев’язку і огляньте щиток. Зморщена кора і підсохла брунька вказують, що щеплення виявилося невдалим. Прийдеться повторити її на новому, зручному місці цього ж підщепи. Не засмучуйтеся: так іноді буває.

  (див. наведену покрокову схему окулировки цим способом)

• Окулировка щитком вприклад. Її застосовують у тих випадках, коли кора погано відстає від деревини - навесні до початку росту або влітку, коли через нестачу вологи в ґрунті передчасно припиняється активний ріст.

  Окулировку при цьому способі проводять таким чином. На рівному міжвузлі підщепи рухом леза ножа зверху вниз надрізають тонку пластинку кори довжиною 2,5-3 см і шириною 0,4-0,7 см. Потім на підщепі відрізають верхні 2/3 надрізаної пластинки кори, злегка відхиляючи верхівку залишеної частини. Тримаючи живець прищепленого сорту верхівкою до себе, зрізають, як і при попередньому способі, щиток кори з брунькою. Розмір його має бути такий самий, як на підщепі. Під залишений язичок кори внизу надрізу вставляють щиток з брунькою рухом "з ножа" і суміщають його з підщепою так, щоб камбіальні шари стикалися з усіх боків або, принаймні, на верхньому зрізі і на одній бічній стороні. Прикладений до підщепи щиток з брунькою одразу ж щільно перев’язують плівкою зверху вниз. Техніка перев’язки така сама, як і при окулировці в Т-подібний розріз, але тут бруньку можете закривати перев’язувальним матеріалом. Якщо після ослаблення і зняття перев’язки виявиться, що пластина не прижилася, вона просто відпаде.

  Перев’язку знімають після зрощення - через 2-3 тижні.

  
  

  Техніка виконання, окулировка щитком вприклад:

  а, б, в - у підщепи на рівному міжвузлі зрізають щиток кори; г - на живці видаляють прилистки і листя, залишаючи листовий черешок довжиною 5 мм; д - зрізають щиток з живця, тримаючи його верхівкою до себе; е - на підщепі під язичок внизу зрізу вставляють щиток з брунькою рухом "з ножа"; ж, з - прикладений до підщепи щиток з брунькою щільно перев’язують плівкою зверху вниз (при осінньому знятті перев’язки).

• Окулировка пластинкою кори. Цей метод частіше застосовують для порід з товстою корою, наприклад волоського горіха та ін., у яких Т-подібна окулировка дає погані результати через погане суміщення тканин навколо бруньки. При цьому способі необхідно, щоб у прищепи і підщепи кора легко відставала від деревини. Цей період в Україні буває з третьої декади червня до середини липня. Для живців використовують однорічні пагони довжиною 40-60 мм, товщиною 1,2-1,5 см з міжвузлями не менше 4-5 см. Пагони мають бути рівними, округлими, з гладкою корою і добре розвиненими вегетативними бруньками в пазухах листків. Для окулировки краще користуватися спеціальним ножем з двома паралельними лезами. Якщо такого ножа немає, можна користуватися звичайним окулировочним ножем. На живці роблять два строго паралельних надрізи до деревини на відстані 2,8-3,0 см, таким чином, щоб брунька була посередині щитка. На протилежній до бруньки стороні роблять один поздовжній розріз від верхнього поперечного розрізу до нижнього. Потім кору у ПОЗДОВЖНЬОМУ розрізі злегка відокремлюють від деревини лезом ножа. Після цього щиток на живці підготовлений для знімання. На підщепі, на висоті 7-15 см від поверхні ґрунту, також роблять два поперечних розрізи на відстані трохи більшій (на 0,5-1,0 мм) ніж на живці. При цьому на підщепі не роблять кругового розрізу кори, а розрізають лише на ширину щитка кори з брунькою, залишаючи сполучну смужку не менше ? частини його окружності. Коли смужка кори на підщепі знята, відокремлюють від живця обрізаний з усіх боків щиток з брунькою, беруть за черешок і переносять на підщепу так, щоб він прилягав до деревини. Прикладений до підщепи щиток без зволікання перев’язують знизу вгору заздалегідь підготовленою стрічкою.

  Цей спосіб найскладніший, що вимагає певних навичок і, в основному, застосовується для вирощування сортів волоського горіха.

  Який би спосіб щеплення ви не обрали, намагайтеся вчасно і акуратно виконувати всі операції, ігнорування хоча б однієї складової технології призводить до негативних результатів, а відповідно до втрати часу і матеріалів.