Самшитова вогнівка – знищує самшит, «з’їдає» бюджет
Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens) та його сорти вже багато століть дуже популярні і широко застосовуються в озелененні в Європі, як на громадських територіях, так і в садах приватних володінь.
Вже досить довго самшит, як інтродуцент, широко використовується в озелененні і на території України. Особливо популярний самшит для створення топіарних форм – кулі, конуси, складні фігурні форми тощо.

Буквально до 2015 – 2016 року в Україні не було особливих проблем з вирощуванням самшиту. Іноді, у ранньовесняний час він міг підгоріти на сонці, у дуже холодні зими могли підмерзати однорічні пагони. З шкідників на нього могли «напасти» самшитова медяниці, щитівка; у несприятливі роки могли з’являтися грибкові захворювання. З цими «напастями» було зрозуміло, як боротися, і вони, як правило, не призводили до повної загибелі рослин.
Але 3-4 роки тому в Україні з’явився «смертельний» шкідник самшиту вічнозеленого - Вогнівка самшитова або метелик самшитовий (лат. Cydalima perspectalis (=Diaphania perspectalis), інвазивний вид метеликів із родини вогнівок-трав’янок (Crambidae).

В Європі самшитова вогнівка вперше була виявлена у 2006 році в Німеччині і в наступні роки досить швидко почала розселятися по всій території Європи. У 2007 році цей вид шкідників став екологічною проблемою таких європейських країн, як Нідерланди та Швейцарія. З цієї причини вогнівка була внесена до списку особливо небезпечних видів шкідників (EPPO Alert List). З Туреччини вогнівка проникла до Грузії, де вперше була виявлена в районі Батумі у 2012 році. Потім вид був знайдений у Словаччині, Бельгії та Хорватії.
У 2012 році цей небезпечний шкідник був завезений до Сочі під час підготовки до Зимових Олімпійських ігор 2014 року разом із саджанцями самшиту вічнозеленого. Результатом широкого поширення вогнівки стало майже повне знищення реліктового самшиту колхідського на Кавказі.
У 2015 році вид був виявлений у посадках самшиту в ряді місць Криму, і далі почалося його «шествие» по нашій країні.

Як виглядає шкідник і як його виявити.
Як і більшість гризучих шкідників, самшитова вогнівка проходить такі стадії розвитку: метелик - яйце - гусінь - лялечка (куколка) - метелик.
Дорослий метелик має крила світло-блакитного кольору з коричневою облямівкою (див. фото). Самки після спарювання відкладають яйця діаметром близько 1 мм на нижню сторону листків самшиту. Довжина вилуплених із яєць зеленувато-жовтих гусениць (личинок) становить всього 1-2 мм. Розвиток гусениць, а відповідно і живлення, триває близько місяця. До кінця свого розвитку гусениці досягають довжини 35-40 мм, стають темно-зеленого кольору з широкою чорною та кількома тонкими білими смужками по боках тіла, а також з рядом великих опуклих чорних точок (див. фото)



Лялечка довжиною 25-30 мм розташовується в коконі між листками самшиту. Зазвичай у стадії лялечки шкідники і зимують. Проте останні дослідження показали, що на півдні країни самшитова вогнівка може зимувати і в стадії гусениці.

Першим ознакою того, що на самшиті з’явився цей небезпечний шкідник, є наявність білої тонкої павутини, якою гусениці вкривають кущ, зміна кольору листя на білесий, а також пошкоджені, погризені листки. У разі масового пошкодження самшиту на гілках і листі добре помітна велика кількість темно-зелених і жовтувато-зелених гусениць, вкритих тонкими волосками. У цей час біля кущів можна відчути неприємний запах, який виходить від продуктів життєдіяльності гусениць (екскрементів).

Чим небезпечний шкідник?
Цей шкідник відзначається просто колосальною «прожерливістю»! Він може «під чисту» з’їдати листя самшиту, причому це відбувається з величезною швидкістю – при сильному зараженні гусениці здатні знищити кущі самшиту за лічені дні.
Молоді личинки живляться тільки на нижніх поверхнях листя і залишають неушкодженим верхній епідерміс, а більш старші личинкові стадії (дорослі гусениці) обгризають не лише листя, але й можуть з’їдати зелену кору молодих гілочок.

Якщо не вжити термінових заходів боротьби зі шкідником, то кущ самшиту швидко набуває коричневого забарвлення, що надалі призводить до його всихання і загибелі. При сильному пошкодженні кущів гусеницями самшитової вогнівки кущі самшиту відновити практично неможливо.
Деякі фахівці відзначають, що коли поруч більше не виявляється звичної їжі (самшиту), то самшитова вогнівка може пошкоджувати клен, бересклет та інші види рослин
Шкідники дуже активно розмножуються. В умовах України шкідник може дати 3 покоління. За особливо сприятливих кліматичних умов, ідентичних умовам природного середовища існування, можлива і 4-та генерація.
Чи є дієві методи боротьби зі шкідником?
Оскільки шкідник для умов України досить «новий», то поки що немає єдиного підходу боротьби з ним.
Деякі, виявивши на кущах самшиту вогнівку, проводять глибоку обрізку гілок з подальшим їх спалюванням. Деякі садівники взагалі вирішують позбутися кущів самшиту на ділянці. Інші використовують хімічний метод боротьби, обприскуючи кущі спеціальними препаратами. У цьому випадку часто ставлять питання, які інсектициди є найбільш ефективними у боротьбі з самшитовою вогнівкою?
Фахівці-практики на форумах, у статтях, на семінарах, на майстер-класах і відеороликах називають найрізноманітніші препарати, які виявилися досить ефективними у боротьбі з самшитовою вогнівкою в сезоні 2018 року. Найчастіше називають такі препарати як Проклейм, Децис профі, Актеллік, Ампліго, Енжіо, Нурел D, Конфідор максі, Актара тощо.
Проти гусениць молодшого віку непогано показали себе такі препарати, як Матч, Лепідоцид.
Але єдиного рецепту ефективної боротьби із самшитовою вогнівкою, на жаль, немає. Адже дуже важливо враховувати стадії розвитку шкідника, кратність обробок, необхідні концентрації препарату, норми витрати препарату тощо.

Єдине, в чому сходяться думки всіх фахівців, так це в тому, що дуже важливо не пропустити появу самшитової вогнівки і своєчасно почати з нею боротися. А якщо вже в минулому сезоні вона була помічена, то з початком нового сезону, в умовах України – у квітні, слід провести профілактичні обробки, не чекаючи проявів ознак зараження.
Тому у разі появи самшитової вогнівки на кущах самшиту (для їх своєчасного виявлення слід проводити огляд самшиту з квітня по жовтень) краще звернутися до фахівців, адже тільки досвідчений спеціаліст зможе правильно підібрати дієвий хімічний препарат, розрахувати дозу препарату, тим самим убезпечивши як ваші рослини від загибелі, так і вас самих від можливого отруєння хімічними препаратами, адже багато з них дуже токсичні.
Як самшитова вогнівка може «з’їдати» бюджет?
Навіть на присадибних ділянках, де є самшит, цей шкідник може завдати значної матеріальної шкоди. Адже при несвоєчасній обробці самшитів можлива їх загибель, а отже, доведеться замінювати їх на нові екземпляри самшитів або інші види рослин (про альтернативу самшиту можна прочитати статтю автора на порталі – «Чи є альтернатива самшиту?». Це, у свою чергу, може призвести до грошових витрат на купівлю рослин, транспортування та посадку.
Особливо великими такі витрати можуть виникнути на великих громадських об’єктах – парках, скверах, дендропарках, а особливо в історичних парках.
Автор у травні 2017 року відвідав чудовий парк при палаці Шенборнів на Закарпатті (Мукачівський район, с. Карпати). Безпосередньо перед палацом висаджено досить велику кількість самшиту, який уже досить поважного віку та розмірів.

На жаль, уже на багатьох кущах було видно згубний вплив самшитової вогнівки у 2016 році (див. фото).

Ще більш «страшну» картину автор побачив в історичному одеському парку «Дюківський сад» у жовтні 2018 року.
У центральній частині парку висаджено дуже багато самшиту вічнозеленого і практично не залишилося жодного живого куща, всі кущі з’їдені гусеницями самшитової вогнівки.







А оскільки в парках, що мають статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, необхідно зберігати історичне планування та асортимент рослин, то буде необхідність повністю замінювати загиблий самшит на новий, що спричинить значні грошові витрати, несумірні з витратами на хімічну обробку самшиту для збереження його від пошкоджень самшитовою вогнівкою.
Для відновлення 100 метрів однорядної живої огорожі необхідно 500 шт. самшиту. Щоб жива огорожа у рік посадки мала декоративний вигляд, необхідно висаджувати самшит висотою не менше 30-40 см. Його вартість навесні 2019 року в садових центрах України становила близько 50 - 60 грн./кущ. Відповідно тільки вартість посадкового матеріалу для відновлення 100 метрів живої огорожі буде становити 25-30 тисяч гривень, ще близько 10-15 тисяч гривень потрібно буде витратити на посадку, тобто на відновлення тільки 100 метрів живої огорожі потрібно буде витратити мінімум 35-45 тис. грн. А ж у парку загиблих живих огорож не одна сотня метрів! При цьому вартість 3-5 кратної хімічної обробки 100 метрів живої огорожі від шкідників обійшлася б всього в кілька сот гривень.
Хоча ці розрахунки не є абсолютно точними, але наочно показують важливість і економічну доцільність своєчасного захисту декоративних рослин від небезпечних шкідників.
Петро Рековець – дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу