Розширюємо асортимент деревних рослин для парків і садів. Частина 4. Ліани

Продовжуємо знайомити з малорозповсюдженими на території України деревними рослинами, які ще не дуже широко застосовуються в озелененні. У попередніх трьох частинах циклу статей були описані види хвойних дерев та кущів, листяних дерев, а також листяних кущів, які поки рідко застосовуються в озелененні. У цій статті пропонується опис асортименту деревних ліан для парків і садів, які раніше досить мало використовувалися в озелененні, але у зв’язку зі зміною клімату можуть успішно застосовуватися для озеленення. Більшість нижче перелічених видів і сортів деревних ліан вже зараз можна зустріти на території України в ботанічних садах, дендропарках, у садах любителів рослин, але вони поки що не широко розповсюджені в озелененні. Практично всі нижче описані ліани цілком реально можна придбати на території України, якщо не в розплідниках і садових центрах, то у колекціонерів рослин.

Звичайно, перш ніж висаджувати описані нижче види, слід уважно і всебічно вивчити їх біологічні особливості та екологічні вимоги конкретного виду.

Рекомендуємо звернути увагу на наступні види деревних ліан, які цілком можуть застосовуватися в садах і парках України в умовах потепління клімату.

Акебія п’ятилопатева (п’ятірна, п’ятилиста) - Akebia quinata

В умовах України листопадна ліана (у більш м’якому кліматі – напіввічнозелена), швидкоростуча, досягає у висоту до 6-10 метрів. Природно росте в Японії та Китаї.

Листя супротивне, пальчатоскладне, 5-листкове з довгими черешками, темно-зелене, шкірясте, дуже декоративне. Пагони гладкі, тьмяно-фіолетово-пурпурові. Квітки одностатеві. Жіночі фіолетово-коричневі, гарної форми, чоловічі квітки менші за розміром, фіолетові. Ароматні квітки розпускаються в травні. Плоди 6—8 см завдовжки, подовжені, м’ясисті, з шипиками, світло-фіолетові з восковим нальотом, їстівні.

Віддає перевагу сонячному розташуванню, переносить затінення. Непримхлива до ґрунту, здатна переносити тимчасову нестачу вологи.

Як і всі ліани, потребує опор, вимагає підв’язки.

Ця ліана добре виглядає на альтанках – дає легку тінь, можна використовувати як живу огорожу, ширму на якісних опорах, а також можна використовувати як пристінну культуру.

Рекомендована кліматична зона – 6b

Актинідія коломікта - Actinidia kolomikta

Якщо актинідія аргута (гостра) вже дуже давно і широко використовується як ягідна ліана, то актинідія коломікта поки використовується рідше, хоча вона більш декоративна. Актинідія коломікта – потужна деревоподібна, слабо в’юнка ліана з тонкими, гладкими, в’юнкими або прямостоячими гілками, що піднімається на висоту до 7 м. Пагони блискучі, темно-коричневі.

Листя розташоване по черзі, досить велике, зморшкувате, подовжено-яйцеподібне. Головна особливість цієї ліани – листя протягом вегетаційного періоду змінює забарвлення: на початку росту вони бронзові, потім зелені з переходом до темно-зелених, перед цвітінням, якщо достатньо сонця, кінці у більшості листків стають яскраво-білими, а після відцвітання – рожевими, потім малиново-червоними. У поєднанні зі світло-бурими, блискучими молодими пагонами дорослі рослини цієї актинідії дуже декоративні.

Квітки невеликі, білі, поодинокі на довгих пониклих квітконіжках до 1,5 см у діаметрі, мають приємний аромат. Цвіте в кінці травня-червні. Плоди циліндричної форми до 2 см завдовжки, жовто-зелені, з темними, поздовжніми смужками, їстівні, ароматні, ніжного смаку. В осінній період листя забарвлюється в рожеві, жовті, світло-жовті або фіолетово-червоні тони.

Вид відносно тіньовитривалий. Вимагає дренованих родючих ґрунтів. Погано переносить сухість повітря і ґрунту. В умовах України абсолютно морозостійкий вид.

Рекомендована кліматична зона – 5b

 

Виноградовник аконітолистий — Ampelopsis aconitifolia

Вишукана деревоподібна листопадна ліана до 5 метрів у висоту.

Має декоративне листя – пальчасто-лопатеве, глибоко розсічене на довгих черешках, зелене, блискуче, зверху голе, знизу волосисте по червонуватих жилках. Молоде листя дуже яскраве – яскраво-пурпурове або червонувато-оливково-зелене, блискуче. Квітки дрібні, зеленуваті, непомітні, у розріджених суцвіттях. Цвіте у другій половині літа.

Ягоди декоративні, до 0,6 см у діаметрі, спочатку жовті або світло-оранжеві, зрілі – блакитні, приторно-солодкі.

Молоді рослини ростуть повільно, потім дуже швидко, даючи приріст за сезон до 3,5 м. Зимостійкий. Віддає перевагу сонячному розташуванню і родючим глинистим ґрунтам.

Цінується за ажурну мозаїку листя. Застосовується для прикрашання невисоких споруд, трельяжів, навісів. Має досить багато декоративних форм. Добре розмножується літніми живцями, які вкорінюються на 100%.

Рекомендована кліматична зона – 6а

Гліцинія (вістерія) макростахія (великоквіткова, американська) 'Блю мун’ - Wisteria macrostachya ‘Blue moon’)

Для озеленення садові центри частіше пропонують Вістерію китайську - Wisteria chinensis або Вістерію рясноквітучу (багатоквіткову) - Wisteria floribunda. На жаль, ці види гліцинії та їх сорти витримують пониження температури не нижче –20 градусів, і лише на дуже короткий період похолодання. Це в умовах України може бути небезпечно для виживання таких видів.

Зараз все більшою популярністю користується холодостійка гліцинія, яка витримує навіть сильні морози до мінус 30 градусів. Це гліцинія макростахія, або великоквіткова - Wisteria macrostachya. Особливо популярний її сорт «Блю Мун» - ‘Blue Moon’ (у перекладі «Блакитний місяць»). Батьківщина цієї рослини – Північна Америка.

Wisteria macrostachya ‘Blue Moon’ це швидкоростуча ліана від 6 до 8 (12) м заввишки. Листя складне, глянцеве, темно-зеленого кольору, складається з 7-9 пар листочків. Квітки світло-фіолетово-блакитні, зібрані у пониклі суцвіття довжиною від 15 до 30 см, мають приємний аромат. Росте швидко. Цвіте на 3-4 (5) рік.

Цвітіння рясне, наприкінці травня - на початку червня. За сприятливих умов можливе повторне цвітіння.

Успіх цвітіння гліцинії залежить не стільки від зимових холодів, скільки від суми літніх позитивних температур. Важливо знайти для цієї ліани в саду відповідне місце – сонячне захищене місце. Можна посадити гліцинію вздовж стіни будинку або міцного паркану, з південної сторони.

Вимагає сонячного розташування. Віддає перевагу легким, помірно вологим ґрунтам, багатим поживними речовинами.

Пагони гліцинії макростахії легко обвиваються навколо будь-якої опори, яка буде надана - чи то арка, пергола чи решітки будь-якого типу. Головне, щоб опорна конструкція була достатньо міцною, щоб витримати вагу цієї великої ліани.

Рекомендована кліматична зона – 5а

Гірчак бальджуанський (полігонум, фаллопія, гречиха) - Polygonum baldschuanicum / Fallopia baldschuanica.

Деревоподібна листопадна швидкоростуча ліана досягає у висоту до 15 метрів. Листя просте, широкоовальне або овальне до 10 см довжиною, загострене, серцеподібне або списоподібне біля основи, світло-зелене, на черешках до 3,5 см довжиною. Молоді пагони гладкі, зелені, старші — сірі. Квітки білі з рожево-фіолетовим відтінком, дрібні, 0,6-0,8 см у діаметрі, зібрані у великі, метельчасті суцвіття до 20 см довжиною. Цвіте в червні-липні, часто спостерігається повторне цвітіння у вересні-жовтні.

У дуже суворі зими може підмерзати до рівня снігового покриву, але добре і рясно відростає.

Світлолюбна, переносить півтінь.

До ґрунтів не вимоглива, але віддає перевагу свіжим родючим ґрунтам. В оптимальних умовах росту досить агресивна і потребує стримування росту.

Застосовується для декорування непривабливих споруд, для прикрашання високих будівель, трельяжів, навісів.

Рекомендована кліматична зона – 5b

 

 

Гортензія черешкова, або лазяча - Hydrangea petiolaris

Листопадна деревоподібна густо розгалужена ліана, яка за допомогою повітряних коренів і присосок, прикріплюючись до дерев’яних опор або до стовбура дерев, може підніматися на висоту до 15 (20) метрів. За відсутності опори стелиться по землі. Листя розташоване супротивно, широкояйцеподібне, довгочерешкове, з серцеподібною або загостреною основою, гладке, темно-зелене, блискуче, до 8 см довжиною. Біло-рожеві квітки зібрані у щиткоподібні, рихлі суцвіття до 20 см у діаметрі, мають ніжний солодкий запах. Плодоносні квітки зі зрослими на вершині пелюстками, безплідні — численні, до 3 см у діаметрі. Квітки медоносні. Характерною особливістю виду є те, що молоді саджанці перші роки ростуть дуже повільно, потім ріст у висоту помітно прискорюється.

Виносить півтінь, але рясно цвіте лише на відкритих місцях. Вимоглива до родючості ґрунту, віддає перевагу вологим суглинкам. Може розмножуватися живцями і відводками.

Застосовується для декорування стін, альтанок, балконів, арок, стовбурів дерев. Для більш рівномірного заповнення площі слід робити обрізку, яка стимулює більш густе гілкування. При цьому потрібно направляти і підв’язувати стебла, щоб закрити площу стіни, і обрізати пагони, що від них ростуть, щоб стимулювати утворення бічних пагонів.

Ця гортензія є єдиним видом з роду гортензія, здатним використовуватися як ґрунтопокривна рослина.

Рекомендована кліматична зона – 5b

Жимолость японська - Lonicera japonica

Наразі в озелененні частіше застосовується Жимолость каприфоль (Lonicera caprifolium) та Жимолость в’юнка (Lonicera periclymenum). З потеплінням клімату можливо застосування в Україні й інших ліан з роду Жимолость, як наприклад Жимолость японська - напіввічнозелена ліана з гарними ароматними квітками. Батьківщина цієї ліани — Японія, Корея або Китай.

Жимолость японська дуже швидко росте, утворює багато відводків, може досягати у висоту до 6-8 метрів. Листя розташоване супротивно, широко-яйцеподібне, до 8 см завдовжки, темно-зелене. Цвіте рясно і тривало в червні-липні. Квітки білі або жовті, з пурпуровим відтінком, надзвичайно ароматні. Плоди чорні, дрібні ягоди, неїстівні.

У жимолості японської є дуже гарна форма — з більш ніжним листям у золотисто-жовту сітку — 'Aureoreticulata'

Світлолюбна, але витримує півтінь. Потребує глибоких багатих ґрунтів, витримує лужні ґрунти. У суворі зими може підмерзати.

Рекомендована кліматична зона – 5b

Жимолость Генрі - Lonicera henryi

Напіввічнозелена слабо в’юнка ліана, за відсутності опори стелеться кущем. Батьківщина ліани - Західний Китай, Східний Тибет. За наявності опори досягає у висоту 4-6 (8) метрів. Перші роки росте повільно.

Пагони густо опушені, гілки гладкі, коричневі. Листя розташоване супротивно, подовжено-ланцетне, до 12 см завдовжки, зелене, слабо блискуче. Цвіте з 5 років, у червні-липні, квітки дрібні, жовто-червонуваті. Плоди кулясті, чорні, неїстівні.

Ліана відносно тіньовитривала. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючим дренованим ґрунтам.

У суворі зими частина листя може скидатися, тому краще висаджувати в захищених місцях.

Рекомендується для оформлення альтанок, терас, навісів, трельяжів.

Рекомендована кліматична зона – 6b

Лимонник китайський - Sсhisadra chinensis

Листопадна в’юнка ліана висотою до 15 метрів. У природних умовах росте в Приморському та Хабаровському краях, Японії, Китаї, Кореї. Кора бурувато-коричнева, на старих пагонах лущиться, на молодших гладка, блискуча.

Листя еліптичне або обернено-яйцеподібне з клиноподібним основою, з небагатьма, іноді неявно вираженими зубцями, світло-зелене, блискуче, знизу сизувате, з незначним опушенням по жилках. Черешки листя до 3 см завдовжки, рожеві або червоні. В осінній період листя забарвлюється в охристо-жовті, жовто-помаранчеві тони. Листя і кора пагонів мають характерний лимонний запах.

Квітки білі, воскові, запашні, різностатеві до 2 см у діаметрі на пониклих квітконіжках довжиною до 4 см. Ягоди при достиганні червоні, соковиті, кислі, з запахом лимона, їстівні. Ліана досить тіньовитривала. Морозостійка. Віддає перевагу легким, багатим перегноєм, достатньо вологим і добре дренованим ґрунтам.

Рекомендується для прикрашання стін, альтанок, пергол. Найяскравіший лимонник восени, прикрашений яскравими червоними плодами, які зберігаються до стійких морозів і ефектно виділяються на фоні жовтого листя.

Рекомендована кліматична зона – 5а

 

Плющ звичайний — Нedera helix

Вічнозелена деревоподібна ліана, у природних умовах росте на Кавказі, у Середній та Південній Європі. За допомогою коренів-присосок високо піднімається по стовбурах дерев, стінах будівель і опорах і може піднятися до 20 метрів у висоту.

Листя вічнозелене, розташоване по черзі, до 10 см, шкірясте, зверху темно-зелене, блискуче, різноманітне за формою: на ростових пагонах 3-5-лопате, на квітконосних — цільні, яйцеподібні або ромбічні. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані в кулясті суцвіття. Цвіте восени, у вересні-жовтні. Квіти приваблюють бджіл і ос. Плоди — кулясті, спочатку червоно-фіолетові, потім чорні, ягідоподібні, достигають навесні наступного року, слабо отруйні.

Росте повільно, дуже декоративний, досить тіньовитривалий, теплолюбний, потребує свіжих, родючих ґрунтів. Стійкий до диму і газів, довговічний. В озелененні використовується для декорування альтанок, пергол, споруд і парканів. За відсутності опори може використовуватися як ґрунтопокривна рослина.

Має багато декоративних форм (сортів), що відрізняються за формою і забарвленням листя. Особливо гарні строкатолисті сорти: ‘Мarginata’ — з жовто-білою смужкою по краю листка, восени рожевою або червоною; ‘Мarmorata’ — з великим листям, розсіченим на широкі і короткі лопаті, нерівномірно усіяними жовтувато-білими плямами та ін.

Рекомендована кліматична зона – 6а

 

Схізофрагма гортензієвидна - Schizophragma hydrangeoides

Вид, дуже схожий на Гортензію черешкову і відрізняється від неї будовою стерильних квіток. Природно росте на Сахаліні та в Кореї.

Це листопадна дерев’яниста ліана до 10 м завдовжки, до опори чіпляється за допомогою повітряних коренів. Кора поздовжньо-тріщинувата. Листки довгочерешкові, широкояйцеподібні або майже округлі, до 12 см у діаметрі, по краю з рідкими зубцями, в основі злегка серцеподібні. Листя восени набуває красивого яскраво-жовтого забарвлення. Суцвіття близько 20 см у діаметрі, щиткоподібне. Крайові стерильні квітки з одним пелюсткоподібним білим чашолистком 3-3,5 см завдовжки (у гортензії черешкової стерильні квітки багатопелюсткові). Плід – коробочка, 6-8 мм завдовжки, з 10 ребрами та численними дрібними насінинами. Цвіте в серпні-вересні, плодоносить у жовтні. Має гарні сорти:

'Roseum' – зі світло-рожевими квітками, що розпускаються в липні.

'Moonlight' – має сріблясто-зелене серцеподібне листя.

Виносить півтінь, але краще цвіте на сонці, у цьому випадку ліана цвіте в більш ранньому віці і рясніше, ніж у тіні. Вологолюбна, тому для більш посушливих районів їй необхідне напівзатінене місце. Віддає перевагу вологим родючим кислим ґрунтам. Посаджені рослини потребують затінення від яскравого весняного сонця. Пересадки переносить погано. У перші роки росте повільно.

Використання: для посадки біля стін будівель і споруд, альтанок, пергол, під кронами великих дерев. Можна використовувати і як ґрунтопокривну рослину.

Рекомендована кліматична зона – 6а

Як і в попередніх статтях циклу, акцентуємо увагу на тому, що перед тим, як висаджувати описані вище види ліан, слід уважно і всебічно вивчити їх біологічні особливості та екологічні вимоги конкретного виду.

Петро Рековець – дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу