Райдужні хмари скумпії

Підбираючи  рослини для озеленення, необхідно враховувати безліч екологічних факторів території – родючість, вологість і механічний склад ґрунту, освітлення, рівень ґрунтових вод тощо. Поряд із цими факторами дуже велике значення для хорошого росту і стану рослин має й кислотність ґрунту. Якщо на ділянці лужні                       лужні                       ( засолені) ґрунти) з рН 8 одиниць і більше, то різко звужується  асортимент декоративних рослин,  здатних добре рости  на таких ґрунтах. Якщо має місце засоленість ґрунтів,  то варто згадати про   види та сорти роду Скумпія (Cotinus), які можуть успішно рости в таких умовах.

 Представники роду настільки незвичайні, що їх просто неможливо сплутати ні з  якими  іншими рослинами. Особливо ефектно скумпії виглядають з липня по жовтень,  у  період плодоношення.  У цей період  плодоніжки сильно подовжуються і вкриваються довгими червонуватими або біловатими волосками, метелки стають пухнастими і дуже декоративними, і здається, ніби рослина має  незвичайний парик або вкрилася райдужним хмарою. Тому скумпію ще називають «парикове дерево»  або «димне дерево».  Восени крони скумпії палають усіма відтінками червоного кольору: стають оранжево-червоними, рожевими, алыми, темно-пурпуровими.

Огляд видів і сортів

Рід Скумпія  належить до родини Сумахові  і включає 2 види - скумпія шкіряста (Cotinus coggygria або Rhus cotinus )  і скумпія оберненояйцеподібна або  американська  (Cotinus.obovatus    або Cotinus americanus   ). У природних умовах скумпія росте в Європі, Азії, Північній Америці.

В озелененні в Україні частіше застосовують Скумпію шкірясту та її сорти.

- Скумпія шкіряста (Cotinus coggygria)

Зона 5а. Висота 3-4 (6) м., ширина крони  3-4 (5) м.

Сильно гіллястий кущ з округлою кроною. Листя чергове, просте яйцеподібної або оберненояйцеподібної форми, світло – зелене, осіння забарвлення -   від жовто-оранжевого до  багряно-червоного. Квітки численні, жовтуваті або зеленуваті, зібрані у великі рідкісні метелки. Плоди — маленькі сухі кістянки оберненояйцеподібної форми. У період плодоношення плодоніжки сильно подовжуються і вкриваються довгими червонуватими або біловатими волосками, завдяки чому метелки стають пухнастими. Світлолюбна, посухостійка,   до ґрунту  відносно невибаглива, але не переносить надмірного зволоження.

Рекомендується для поодиноких і групових посадок у великих садах і парках, а також для крайових груп.

- Скумпія шкіряста  «Анкот» , синонім «Голден Спіріт» (Cotinus coggygria  'Ancot'  або 'Golden Spirit')

Зона 6а. Висота 3-4 (5) м., ширина крони  3-4 (5) м.

Кущ  з округлою кроною і  прямо піднятими, червонуватими, голими пагонами. Листя овальні, матові,  золотисто-жовті (у затіненні набувають жовто-зеленого забарвлення), восени набувають оранжевого забарвлення. Квітки дрібні, зібрані у негусті метелки. У період плодоношення  дуже декоративна. Світлолюбна, посухостійка,   до ґрунту  відносно невибаглива, добре росте на середньому ґрунті, проте багатому на вапно. Рекомендується для групових посадок, як солітер, у кущових міксбордерах, а також при закріпленні схилів, схильних до водної ерозії.

- Скумпія шкіряста «Роял Перпл» ( Cotinus coggygria'Royal Purple')

Зона 6а. Висота 2-3 (4) м., ширина крони  2-3 (4) м.

Кущ із компактною, широкоовальною формою крони.  Листя оберненояйцеподібне, темно-багряно-червоне, шкірясте, восени набуває  синюватого забарвлення.
Квітки дрібні рожевуваті, у метельчатих ажурних суцвіттях. Під час плодоношення плодоніжки подовжуються і вкриваються довгими червонуватими волосками, що надає особливу красу кущу. 
Світлолюбна. Менш зимостійка, ніж скумпія зеленолиста. Малотребувальна до ґрунту, але віддає перевагу нейтральним із достатньою кількістю вапна. Не любить важких ґрунтів і надлишку вологи.  Використовується в поодиноких посадках, у трав'янистих і кущових міксбордерах, ландшафтних композиціях.

Окрім   вище описаних   сортів,   в озелененні  також  застосовуються, правда, поки досить  рідко,   ще й  такі сорти скумпії шкірястої:

• ‘Rubrifolius’.  Кущ висотою  2-3  (5) м. Листя  має насичене сливово-фіолетове забарвлення з гарним відтінком, особливо в молодості.  В осінньому забарвленні листя переважають червоні тони.
• 'Grace’. Сильно зростаючий високий кущ до 5 м висотою. Листя рослин великі, овальні, червоно-пурпурові, восени алі. Квітки  пурпурно-рожеві, зібрані у великі (до 20 см завдовжки), конічні метелки.
• 'Notcutt's Variety'. Кущ  до 4 м висотою  з ефектним червоно-пурпуровим листям, яскравим цвітінням рожево-пурпуровими суцвіттями і плодоношенням.
• 'Velvet Cloak'.  Невисокий кущ  до 2 м висотою. Листя насичено-червонувато-фіолетове, майже чорне в деяких місцях, і добре зберігає цей колір до осені. Перед листопадом вони стають червоними. У квітів рожевий відтінок. 
• 'Purpureus '.  Кущ  до 4 м висотою. Розпускаються листя пурпурно-червоні, влітку  зеленіють і утворюють гарний контраст із червоними пишними суцвіттями
• 'Young Lady '. Компактний кущ 2-3 метри висотою. Один із найморозостійкіших сортів нової селекції   Головною відмінною особливістю сорту є дуже раннє і рясне цвітіння. Суцвіття пишні, рожевого відтінку. Листя влітку блакитнувато-зелене (типове для дикого виду), восени забарвлюється у всю гаму кольорів — від жовтого до червоного.

В Україні також успішно можна вирощувати й інший вид скумпії, який поки не отримав широкого поширення - Скумпію оберненояйцеподібну  або    американську  (Cotinus obovatus або  Cotinus americanus). Це невелике листопадне дерево або кущ  висотою 3-5 (8) м. Листя у цього виду скумпії майже вдвічі перевищують за довжиною листя  С. шкірястої, округлені листові пластинки оберненояйцеподібної форми становлять 6-12 см завдовжки. Влітку   листя яскраво-зелене,  восени  стає палаюче-червоним. Частіше її  вирощують саме  заради осіннього яскравого вогняно-червоного листя. У червні-липні рослина цвіте коричнево-червонозеленими метелками, не перевищуючими в довжину 15 см (тоді як у шкірястої суцвіття довжиною 15-30 см).

 У дуже морозні зими молоді пагони можуть підмерзати, але загалом це не завдає шкоди рослині, вона швидко відновлюється навесні.       До ґрунту  невибаглива, і навіть навпаки, вважається, що для збереження компактного зовнішнього вигляду і невеликого росту скумпію оберненояйцеподібну краще вирощувати на бідному ґрунті, дуже бажано на вапняковому. Потребує сонячного місця посадки і чудово переносить посуху.

Посадка, догляд,  розмноження

Для посадки обирають  сонячні, прогріті місця, захищені від сильних вітрів. У затінених місцях молоді пагони часто не встигають повністю одеревеніти і можуть підмерзати взимку. Посухостійка, невибаглива до ґрунту, але віддає перевагу легким, повітропроникним суглинкам, що містять вапно за умови, що вони не піддаються застійному зволоженню, погано  переносить  кислі ґрунти. Може рости  навіть на важких каштанових, супіщаних і навіть  піщаних. Обов’язковою умовою її хорошого росту є невисокий рівень ґрунтових вод. Посадку проводять навесні або восени у звичайні для садових культур строки (навесні — до середини квітня, восени—до середини жовтня). Саджанці в контейнерах можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

Скумпія  не  складна у вирощуванні. Догляд,  в основному, полягає у формуванні куща. Хоча, залежно від використання, кущ можна взагалі  не обрізати, тоді він набуде природного розлогого вигляду.   В цілому, скумпія добре переносить обрізку. Обрізають скумпію  кожні 2-3 роки  навесні до розпускання листя. Обрізку слід проводити санітарну  (видаляють пошкоджені і підмерзлі гілки) і формувальну ( підтримують  декоративний вигляд куща, вкорочуючи  частину однорічного  приросту). Однак слід  пам’ятати, що сильна обрізка призводить до ослаблення цвітіння,  адже цвіте вона на торішніх пагонах.

Можна також повністю омолодити кущ із посадкою "на пень". В результаті такої обрізки скумпія утворює сильну поросль, формується більш компактна куляста крона, відбувається гілкування і розвиток більших листків. Обрізкою кущ можна  також сформувати як штамбовий,  що підвищує його  декоративність, адже виглядає він у штамбовій формі просто  велично.  Рослина, практично,  не страждає від шкідників і не піддається хворобам. На півночі  і сході країни  молоді рослини на зиму бажано вкривати нетканим матеріалом. Дорослі ж кущі при підмерзанні швидко відновлюються і в укритті не потребують. Навесні у них просто видаляють поламані і вимерзлі гілки.

Розмножується посівом насіння, зеленими живцями, порослю від пня, відводками і поділом куща. Насіння попередньо слід стратифікувати протягом 5-6 місяців, а за

Посадка, догляд, розмноження

Для посадки обирають сонячні, прогріті місця, захищені від сильних вітрів. У затінених місцях молоді пагони часто не встигають повністю одеревеніти і можуть підмерзати взимку. Посухостійка, невибаглива до ґрунту, але віддає перевагу легким, повітропроникним суглинкам, що містять вапно за умови, що вони не піддаються застійному зволоженню, погано переносить кислі ґрунти. Може рости навіть на важких каштанових, супіщаних і навіть піщаних. Обов’язковою умовою її хорошого росту є невисокий рівень ґрунтових вод. Посадку проводять навесні або восени у звичайні для садових культур строки (навесні — до середини квітня, восени—до середини жовтня). Саджанці в контейнерах можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

Скумпія не складна у вирощуванні. Догляд, в основному, полягає у формуванні куща. Хоча, залежно від використання, кущ можна взагалі не обрізати, тоді він набуде природного розлогого вигляду. В цілому, скумпія добре переносить обрізку. Обрізають скумпію кожні 2-3 роки навесні до розпускання листя. Обрізку слід проводити санітарну (видаляють пошкоджені і підмерзлі гілки) і формувальну ( підтримують декоративний вигляд куща, вкорочуючи частину однорічного приросту). Однак слід пам’ятати, що сильна обрізка призводить до ослаблення цвітіння, адже цвіте вона на торішніх пагонах.

Можна також повністю омолодити кущ із посадкою "на пень". В результаті такої обрізки скумпія утворює сильну поросль, формується більш компактна куляста крона, відбувається гілкування і розвиток більших листків. Обрізкою кущ можна також сформувати як штамбовий, що підвищує його декоративність, адже виглядає він у штамбовій формі просто велично. Рослина, практично, не страждає від шкідників і не піддається хворобам. На півночі і сході країни молоді рослини на зиму бажано вкривати нетканим матеріалом. Дорослі ж кущі при підмерзанні швидко відновлюються і в укритті не потребують. Навесні у них просто видаляють поламані і вимерзлі гілки.

Розмножується посівом насіння, зеленими живцями, порослю від пня, відводками і поділом куща. Насіння попередньо слід стратифікувати протягом 5-6 місяців, а потім висіяти навесні на грядки на глибину 1,5-2 см. Для вегетативного розмноження використовують зелені живці, поросль, відводки. Останній спосіб найпростіший. Гілку пригинають до землі, надрізаючи кору знизу, пришпилюють і присипають землею, а після утворення коренів зрізають і пересаджують. Живці з маточників заготовляють наприкінці червня — на початку липня, перед посадкою в літні парники їх обробляють водним розчином гетероауксину (20 мг/л протягом 12 годин). У тумані або при частому обприскуванні вкорінення живців скумпії триває три тижні.

Використання в озелененні

Природні види і сорти скумпії органічно вписуються в сади різних стилів. Звичайно, у садах регулярного типу їх слід формувати більш ретельно, надаючи більшу компактність і густоту крони.

Декоративно-листяні сорти дуже добре виглядають у поодиноких посадках і невеликих моногрупах, а також у різних контрастних групах за участю кущів, багаторічників і хвойних. Скумпію можна висадити щільною групою або в ряд на задньому плані міксбордера.

Ця рослина незамінна при закріпленні схилів, схильних до водної ерозії, адже скумпії добре розвиваються навіть на скельних породах, її корені проникають в глибокі горизонти, а рослини успішно ростуть навіть при мінімальній наявності вологи в ґрунті. Скумпія також буде доречною у великому кам’яному саду типу «гірський схил» або «рокарій».

 

Скумпія добре переносить міську загазованість і може застосовуватися для озеленення промислових зон, скверів, площ, будівель і споруд різного призначення. Особливо вона ефектна в декоративному оформленні невеликих площ, різного роду мініатюрних садків, де при малій кількості рослин потрібно досягти хорошого результату. Культивується вона і в захисних насадженнях як провідна культура другого ярусу. Дикі зарості і посадки скумпії в Криму відіграють важливу ґрунтозахисну і протиерозійну роль, тому її часто можна побачити на схилах ярів, вздовж залізниць і гірських автострад.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу