Про щеплення рослин у питаннях і відповідях

Що таке щеплення рослин?

Щеплення — один із способів вегетативного розмноження. За допомогою щеплення штучно зрощують частини однієї рослини (черешок, бруньку) з пагоном іншої рослини. Рослина, яку щеплять (пересаджують), називається прищепою, а та, до якої прищеплюють, — підщепою. Прищепа не утворює власних коренів, а отримує воду і неорганічні солі з коренів підщепи. Щеплення використовують, головним чином, для тих рослин, які важко дають придаткові корені і не можуть розмножуватися живцями та відводками. При насіннєвому ж розмноженні такі сорти розщеплюються і не відтворюють сорт материнської рослини.

Щеплення, мабуть, один із найцікавіших і загадкових технологічних прийомів у садівництві. Адже щеплення дозволяє із невеликого живця (копулювання) або навіть однієї бруньки (окулірування), і за наявності підщепи виростити за короткий час улюблену вами рослину.

  

Чи може необізнана людина успішно зробити щеплення рослини?

Щеплення рослин — досить складний технологічний прийом, тому, з одного боку, до нього не можна ставитися легковажно, а з іншого — не можна стверджувати, що щеплення рослин — це справа обраних.

Для успішного проведення цього процесу необхідно вивчити основи біології та класифікації рослин, підготувати необхідні інструменти та матеріали, освоїти технологічні прийоми щеплення, наполегливо потренуватися на гілках (наприклад, що залишилися після обрізки саду). Дуже бажано перші щеплення робити під керівництвом досвідченого спеціаліста. І, якщо дотриматися цих нескладних вимог, то є надія на успішні результати проведення щеплення рослин.

Що потрібно враховувати при заготівлі живців для щеплення рослин копулюванням?

Дуже важливо, що в які б строки не проводилося щеплення, живець (прищепа) повинен мати бруньки, які не почали розвиватися, тобто вони мають бути у «сплячому» стані. Для цього їх слід заготівлювати в листопаді - березні і до щеплення зберігати в холодильнику або підвалі при температурі не вище +2-4 градусів.

Живці кісточкових, заготовлені восени, враховуючи їх схильність до проростання при коливанні температур, як у багатьох підвалах, краще зберігати на вулиці. Для цього з північного боку будь-якої будівлі при настанні заморозків на шматок плівки насипають вологі тирсу, укладають живці (можна обгорнути їх ганчіркою), потім накривають вологими підмерзлими тирсою шаром 20-30 сантиметрів, зверху насипають шар сухих тирси. Адже навіть у відлигу під тирсою дуже довго не проникає тепло.

Для живців придатні добре визрілі однорічні пагони без квіткових бруньок, крім "вовчків" і "жировиків". Пагони бажано брати з південної сторони крони. Пагони одного сорту, зв’язані в пучки, обов’язково повинні мати етикетку з назвою сорту. У добре збережених пагонах кора має бути гладкою, деревина на зрізі світлого кольору, а бруньки здоровими (не потемнілими).

Як правильно заготовити живці для зрізання бруньок для окулірування?

Живці краще зрізати в день окулірування. Рано вранці по ранковій прохолоді зріжте з маточних рослин стільки пагонів, скільки зможете використати цього дня. Визрілі однорічні пагони краще брати з бічних гілок у середній частині крони.

Продовження основних гілок і центрального провідника краще не чіпати, адже так можна зіпсувати крону, а вона ще має довго вам служити. Не рекомендується брати вовчки. Вони ростуть сильно, а бруньки не так добре розвинені, як потрібно.

Одразу необхідно видалити листя і прилистки, залишаючи листкові черешки довжиною близько 1 см.

Так зручніше буде працювати, а пізніше і приживаність контролювати. Щоб запобігти плутанині в сортах, одразу прив’язуйте до живців етикетки. Підготовлені живці ставлять у відро з невеликою кількістю води і зверху накривають вологою мішковиною.

Якщо живці заготовили, а окулірування з якоїсь причини довелося відкласти, а також залишені живці слід загорнути у вологу тканину і покласти в прохолодне місце (підвал, холодильник). Протягом кількох днів (бажано тримати не більше 5 днів) вони не втратять своїх якостей.

«Що» на «що» можна щепити?

В основному, щеплять культурні сорти або декоративні форми на "дикі", природні відповідні види, або види, близькі за біологічними особливостями, а саме:

а) насіннєві:

• культурні сорти яблуні — на видові яблуні (яблуня лісова) або вегетативні (клонові) підщепи — середньорослі, напівкарликові, карликові (М3, М4, ММ106 — середньорослі; М7, М26 — напівкарликові; М8, М9, М27, парадізка Будаговського (ПБ-9) — карликові). При перепрививці дорослих дерев можна щепити живці сортових яблунь на дорослі сортові яблуні, які з якоїсь причини вас не влаштовують.
• груша — на видові груші (груша лісова, груша лохолиста). Крім того, для отримання низькорослих дерев культурних сортів груші як підщепу використовують айву звичайну та її клони.

б) кісточкові:

• слива, алича — на дикорослі видові сливи та аличу. Тобто сливу можна щепити як на сливу, так і на аличу і навпаки. Те саме стосується і нижче перелічених порід вишні та черешні.
• вишня, черешня — на дикорослі видові черешню, вишню та антипку.
• персик — на дикорослі видові персик, абрикос і мигдаль гіркий.
• абрикос — на дикорослі видові абрикоси (жерделі).
• кизил — на дикорослий видовий кизил чоловічий.

Для всіх вищезазначених порід також при перепрививці дорослих дерев можна щепити на культурні сорти відповідних видів.

в) декоративні дерева і кущі

плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми на відповідні види природної (дикорослої) флори. Так, плакучі форми шовковиці, в’яза, ясена, бука, горобини можуть бути щеплені на, відповідно, шовковицю чорну, в’яз (ільм) звичайний, ясень звичайний або зелений, бук лісовий, горобину звичайну.

Які інструменти та матеріали потрібні для проведення щеплення?

Перед початком щеплення необхідно підготувати наступні інструменти та матеріали з урахуванням способу і технології щеплення:

• копулювальний (окулірувальний) ніж;
• секатор;
• садову пилку;
• поліетиленову (поліхлорвінілову) плівку або ізоляційну стрічку;
• брусок для заточки і правки копулювального ножа;
• садовий вар;
• прозорі кульки з щільного поліетилену;
• лопатку або дощечку для відгрібання і вирівнювання ґрунту навколо підщеп при окуліруванні;
• шматки тканини для протирання штамба підщепи і живців прищепи від вологи;
• відро з невеликою кількістю води на дні для тимчасового зберігання живців;
• етикетки на нитках або тонких дротиках.

Особливо необхідно звернути увагу на підготовку ножа для щеплень — його лезо має бути дуже гострим і чистим. Лезо ножа має бути відточене до такої міри, що при легкому натисканні, без зусиль, перерізує 3-4 листи паперу.

Для чого роблять щеплення рослин?

Щеплення рослин дозволяє вирішувати численні завдання в садівництві, декоративному розсадництві, а також на присадибній ділянці, а саме:

• За допомогою щеплення розмножуються практично всі сорти плодових дерев і ягідних кущів, які не можуть розводитися живцями та відводками, а при розмноженні насінням не відтворюють сортові якості материнської рослини.
• Розмножуються декоративні форми рослин, що відрізняються від вихідного виду цікавою формою крони, кольором і формою листя, квітами тощо, а також різні сорти декоративних рослин.
• Можна збільшити різноманітність сортів на маленькій ділянці шляхом щеплення різних сортів на одному дереві;
• Допомагає швидко замінити неподобані сорти на нові;
• За допомогою щеплення на різні підщепи, перш за все карликові, можна полегшити збір урожаю та догляд за рослинами.

  

Які основні способи щеплення рослин?

Найчастіше застосовують два способи — щеплення живцем, або копулювання і щеплення брунькою, або окулірування.

Способів щеплення живцем (копулювання) є досить багато, але найбільш поширеними і досить простими у виконанні є наступні:

• вприклад (проста копулювання);
• покращена копулювання (з "язичком");
• під кору;
• врасщеп.

Перші три способи застосовують, коли діаметр підщепи і прищепи співпадають. Коли діаметр гілки рослини, на яке щеплять (підщепа), більший за діаметр прищепного живця (підщепа), то застосовують щеплення "під кору" або "в розщеп" (див. схеми). Інші способи — бічне щеплення в заріз, бічне щеплення вприклад, щеплення сідлом тощо — вимагають певних навичок для їх проведення.

Детально технологія щеплення живцем вищезазначеними способами описана на порталі в статті Щеплення – складно, але цілком можливо

Окулірування — спосіб щеплення плодових і декоративних рослин одиничною брунькою (брунькою), взятою від живця культурного сорту. Окулірування — найпростіший спосіб щеплення за технікою виконання. Крім того, при окуліруванні відбувається більш міцне зрощення прищепи з підщепою і в 3-4 рази менше потрібно щепного (живцевого) матеріалу.

Серед багатьох способів окулірування на практиці найчастіше застосовують наступні:

• Окулірування в Т-подібний розріз.
• Окулірування щитком вприклад (див. схему нижче).
• Окулірування пластинкою кори.

Детально технологія окулірування вищезазначеними способами описана на порталі в статті Щеплення – складно, але цілком можливо. Частина_2. Окулірування.

Як правильно вибрати місце щеплення на підщепі при окуліруванні?

Місце щеплення у кожному випадку визначається окремо. Для троянди, наприклад, це коренева шийка, для плодових — 3-5(8) см від кореневої шийки. Клонові підщепи щеплять на висоті 12-15 см.

Якщо бажаєте залишити в якості штамба стовбурчик підщепи, окулірування зробіть на відповідній висоті (для декоративних дерев це може бути 180-220 см). У цьому випадку доведеться уважно стежити, щоб нижче щеплення вчасно видаляти появляються пагони материнської рослини.

Бруньки на підщепах краще розміщувати з північної сторони.

У які строки у рослин слід проводити щеплення живцем, а в які брунькою?

Щеплення живцем (копулювання), як правило, слід починати тоді, коли починається сокорух у рослин. У більш ранні строки слід щепити кісточкові та декоративні рослини, а потім насіннєві. Кісточкові можна щепити і до початку сокоруху (кінець лютого - березень-квітень). Насіннєві можна щепити аж до закінчення цвітіння.

Окулірування рослин (щеплення брунькою) може проводитися двічі на рік під час інтенсивного сокоруху: ранньою весною та в літній період. Яскравим ознакою того, що рослина готова прийняти прищепу, є легко відстаюча кора від деревини. Це означає, що почалося активне ділення клітин камбію і на прищепі, і на підщепі. У цей час вони здатні зійтися один з одним.

Навесні окулірування дерев проводять «ростучою» брунькою, оскільки після щеплення вона швидко проростає. Влітку окулірування проводять «сплячою» брунькою, оскільки вона проросте, як правило, лише навесні наступного року.

Літні строки окулірування визначаються за визріванням живця, а відповідно і за повним розвитком бруньок на ньому. Зрізають добре визрілі пагони з цілком сформованими бруньками.

Дуже важливо, щоб на підщепі при надрізах добре відставала кора. Для цього, якщо тривалий час не було дощу, за 7-10 днів перед окуліруванням підщепи слід поливати.

Оптимальними строками окулірування в більшості районів України і для більшості порід є період з 20 липня до 15-20 серпня.

Окулірування краще проводити в ранкові та вечірні години з перервою вдень з 11 до 16 години, або в похмуру погоду.

Не рекомендується проводити її в суху спекотну або дощову погоду.

Чи є особливості щеплення кісточкових культур?

У способах щеплення немає. Є особливості в строках щеплення і в виборі підщепи.

Починати щеплення кісточкових живцем (копулювання) можна з початку березня, у відлигу.

Окулірування (щеплення брунькою) також слід починати трохи раніше — в червні-липні, але не пізніше початку серпня, за умови, що дерева добре политі. Важливо, щоб щиток краще обростав калюсом, тоді він краще витримає зиму.

На відміну від яблуні та груші, які можна перепрививати практично в будь-якому віці, лише б дерево було здоровим, для кісточкових як підщепу бажано використовувати рослини не старші 5 років, бо перепрививка дерева у більш зрілому віці може призвести до його загибелі.

Важливо правильно підібрати для кожного виду кісточкових оптимальний підщепу.

Черешню краще щепити в крони сильнорослих вишень. Погано черешня поєднується з вишнями, близькими до дикої степової вишні, а також з магалебкою (вишня магалебська).

Сливу краще щепити в крону сливи. Щеплення сливи в крону аличі призводить до щорічного сильного росту пагонів аличі нижче місця щеплення сливи, які душать щеплення.

Водночас алича, щеплена в крону домашньої сливи та інших видів сливи (канадської, уссурійської, китайської), прекрасно поєднується з ними. Алича нерідко вдається на абрикосі. Хоча абрикос краще щепити лише на абрикос. Персик добре поєднується з місцевими формами абрикоса — основного підщепи для персика в південній зоні, а також зі сливами Венгерка донецька, Венгерка італійська.

  

В чому полягає подальший догляд за щепленими рослинами?

Подальший догляд за щепленнями полягає у наступному:

• важливо своєчасно видалити обв’язку, щоб вона не врізалася в гілки. Для цього окулірувальним ножем її перерізають і знімають. Зазвичай це роблять тоді, коли компоненти щеплення зростуться. При весняному щепленні живцем на прищепі мають з’явитися нові прирости, при окуліруванні живець листка легко відпадає, а зріз обростає калюсом (обростаюча тканина). Зазвичай, і при копулюванні, і при окуліруванні, через 21-45 днів після щеплення;
• якщо застосовували поліетиленовий пакет, то його знімають при появі на прищепі перших листочків;
• необхідно своєчасно видаляти всі пагони, які з’являються нижче місця щеплення;
• при копулюванні, коли з’являється значний приріст прищепи, як це зазвичай буває у аличі, сливи, черешні, можна провести пінцирування приростів. Проводять цю операцію в першій половині літа (кінець червня — до середини липня). При цьому видаляють верхню неодревеснілу частину пагона. Після чого пагони добре гілкуються, краще перезимовують і раніше вступають у період плодоношення.

Обговорити статтю та задати додаткові питання можна на форумі в темі «Вчимося щепити»

Усі фото для статті зроблені автором на власній ділянці

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу