Оцінка економічної шкоди, завданої поширенням самшитової вогнівки на прикладі парку «Дюківський сад» в Одесі

 Нещодавно на порталі «Ваш сад» опублікована стаття, де детально розказано про небезпечного шкідника самшиту - самшитову вогнівку та методи боротьби з нею. Тим не менш, коротко ще раз нагадаємо про те, як вона виглядає і як її виявити на кущах самшиту.

Як і більшість гризучих шкідників, самшитова вогнівка проходить такі стадії розвитку: метелик - яйце - гусінь - лялечка (кокон) - метелик.

Дорослий метелик має крила світло-блакитного кольору з коричневою облямівкою (див. фото). Самки після спарювання відкладають яйця діаметром близько 1 мм, на нижній бік листя самшиту. Довжина вийшлих з яєць зеленувато-жовтих гусениць (личинок) становить всього 1-2 мм. Розвиток гусениць, а відповідно і живлення, триває близько місяця. До кінця свого розвитку гусениці досягають довжини 35-40 мм, стають темно-зеленого кольору з широкою чорною та кількома тонкими білими смужками по боках тіла, а також з рядом великих опуклих чорних точок (див. фото)

Лялечка довжиною 25-30 мм, розташовується в коконі між листям самшиту. Як правило, у стадії лялечки шкідники і зимують. Правда, останні дослідження показали, що на півдні країни самшитова вогнівка може зимувати і у стадії гусениці.

Першим ознакою того, що на самшиті з’явився цей небезпечний шкідник, є наявність білої тонкої павутини, якою гусениці вкривають кущ, зміна кольору листя на блідий, а також пошкоджені, погризені листки. У разі масового пошкодження самшиту на гілках і листі добре помітна велика кількість темно-зелених і жовтувато-зелених гусениць, вкритих тонкими волосками. У цей час біля кущів можна відчути неприємний запах, який виходить від продуктів життєдіяльності гусениць (екскрементів).

Чим небезпечний шкідник?

Цей шкідник відрізняється просто колосальною «ненажерливістю»! Він може «під чисту» з’їдати листя самшиту, причому це відбувається з величезною швидкістю – при сильному зараженні гусениці здатні знищити кущі самшиту за лічені дні.

Молоді личинки живляться лише на нижніх поверхнях листя і залишають неушкодженим верхній епідерміс, а більш старші личинкові стадії (дорослі гусениці) гризуть не лише листя, але також можуть з’їдати і зелену кору молодих гілочок.

Якщо не вжити термінових заходів боротьби зі шкідником, то кущ самшиту швидко набуває коричневого забарвлення, що надалі призводить до його висихання і загибелі. При сильному пошкодженні кущів гусеницями самшитової вогнівки кущі самшиту відновити практично неможливо.

Деякі фахівці відзначають, що коли поруч більше немає звичної їжі (самшиту), то самшитова вогнівка може пошкоджувати клен, бересклет та інші види рослин

Шкідники дуже активно розмножуються. В умовах України шкідник може дати 3 покоління. При особливо сприятливих кліматичних умовах, ідентичних умовам природного середовища існування, можливо і 4-те покоління.

Фахівці акцентують увагу на тому, що дуже важливо не пропустити появу самшитової вогнівки і своєчасно почати з нею боротися. А якщо вже в минулому сезоні вона була помічена, то з початком нового сезону, в умовах України - у квітні, слід провести профілактичні обробки, не чекаючи проявів ознак зараження.

Тому, у разі появи самшитової вогнівки на кущах самшиту (для їх своєчасного виявлення слід проводити огляд самшиту з квітня по жовтень) краще звернутися до фахівців, адже тільки досвідчений спеціаліст зможе правильно підібрати дієвий хімічний препарат, розрахувати дозу препарату, тим самим убезпечивши як ваші рослини від загибелі, так і вас самих від можливого отруєння хімічними препаратами, адже багато з них дуже токсичні.

Економічна шкода, завдана поширенням самшитової вогнівки на прикладі парку "Дюківський сад" в Одесі

Навіть на присадибних ділянках, де є самшит, цей шкідник може завдати значної матеріальної шкоди. Адже при несвоєчасній обробці самшитів можлива їх загибель, а отже, доведеться замінювати їх на нові екземпляри самшитів або інші види рослин (про альтернативу самшиту можна прочитати статтю автора на порталі – «Чи є альтернатива самшиту?». Це, у свою чергу, може призвести до грошових витрат на купівлю рослин, транспортування та посадку.

Особливо великими такі витрати можуть виникнути на великих громадських об’єктах – парках, скверах, дендропарках, а особливо, в історичних парках.

Автор у жовтні 2018 року побував в історичному одеському парку «Дюківський сад», який має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, і побачив там жахливу картину – у центральній частині парку, де висаджено дуже багато самшиту вічнозеленого, практично не залишилось жодного живого куща, усі кущі з’їдені гусеницями самшитової вогнівки (дивіться жовтневі фото з парку нижче)

А оскільки в парках, які мають статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, необхідно зберігати історичне планування та асортимент рослин, то буде потрібно повністю замінити загиблий самшит на новий, що спричинить значні грошові витрати, несумірні з витратами на хімічну обробку самшиту для збереження його від пошкоджень самшитовою вогнівкою.

Автор проконсультувався зі спеціалістами одеської фірми, яка багато років займається озелененням громадських і приватних територій, щоб вони підказали, у яку суму може обійтися бюджету міста повна заміна самшитових живих огорож у парку «Дюківський Сад». Ось які цифри вони надали.

Для відновлення 100 метрів живої огорожі необхідно 400 шт. самшиту. Щоб жива огорожа у рік посадки мала декоративний вигляд і приблизно таку ж висоту, як і попередня, потрібно висаджувати формований самшит висотою не менше 90-110 см. Його вартість навесні 2019 року у великому одеському садовому центрі становила близько 2000 грн./кущ. Відповідно, лише вартість посадкового матеріалу для відновлення 100 метрів живої огорожі становитиме 80 тисяч гривень. Вартість посадки цього самшиту становитиме приблизно 25% від вартості посадкового матеріалу, а це 20 тисяч гривень потрібно буде витратити на посадку (робота, добриво, транспортні витрати тощо). Загалом, на відновлення лише 100 метрів живої огорожі потрібно буде витратити мінімум 100 тис. грн. А в парку загиблих живих огорож не одна сотня метрів! При цьому вартість 3-5 кратної хімічної обробки 100 метрів живої огорожі від шкідників обійшлася б усього в кілька сотень гривень.

Хоча ці розрахунки не є абсолютно точними, але наочно показують важливість і економічну доцільність своєчасного захисту декоративних рослин від небезпечних шкідників.

А економічні втрати від несвоєчасного прийняття заходів боротьби з небезпечними шкідниками – це ще не все, адже дуже сильно погіршується естетичний вигляд історичного парку. Це викликає законне обурення відвідувачів парку, як місцевих жителів, так і численних гостей міста, які приїжджають з усього світу.

До того ж, у всьому цьому є й репутаційні втрати для тих, хто зобов’язаний слідкувати за станом рослин у парках міста.

Петро Рековець – дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу