Обрізка плодових дерев. Що потрібно знати, приступаючи до обрізки?

Перед тим, як приступити до обрізки, слід усвідомити для себе роль і завдання обрізки, а також добре вивчити анатомічну будову плодових дерев, назву всіх його частин, як надземної частини (стовбур, скелетні гілки, штамб, центральний провідник, обростаючі гілки, плодушки тощо), так і кореневої системи (стрижневий корінь, скелетні корені, обростаючі корені тощо).

Крім того, необхідно досконало володіти технікою виконання різних прийомів обрізки і знати, що перш ніж вирізати або вкоротити яку-небудь гілку, потрібно чітко усвідомити, навіщо це робити.

Адже обрізка плодових дерев - один із найбільш активних агротехнічних прийомів, що безпосередньо впливають на ріст, плодоношення і довговічність плодових дерев, а також на величину і якість плодів.

Оптимальний термін обрізки саду - лютий-березень

У перші 2-4 (5-6) роки від посадки саджанців, до початку масового плодоношення, за допомогою обрізки за обраною системою (типом крони) створюють міцну, добре освітлену і рівномірно заповнену гілками крону, зручну для догляду за садом і збирання врожаю. Одночасно дбають про прискорення плодоношення молодих дерев.

У цей період поряд з обрізкою застосовують і інші прийоми формування крони - відтягують і підв’язують гілки, вставляють розпірки, домагаючись, щоб кут між стовбуром і скелетними гілками був не менше 45 градусів. Ці прийоми навіть ефективніші за обрізку. Кут нахилу понад 50-60 градусів стимулює формування квіткових бруньок.

У дорослих плодоносних садах за допомогою обрізки досягаються такі завдання :

• підвищують врожайність і продовжують продуктивний період життя саду
• не допускають переростання дерев у висоту і в ширину, а також сильне загущення або оголення центральної частини крони
• усувають перевантаження дерев урожаєм і домагаються рівномірного плодоношення по роках
• зберігають високу якість плодів.

Потрібно також знати, що обрізка дає хороші результати лише в комплексі з іншими прийомами агротехніки (підживлення органічними і мінеральними добривами, своєчасний полив, прополювання, боротьба зі шкідниками і хворобами).

Типи форм крон

Щоб правильно проводити обрізку, необхідно визначитися, за якою системою буде формуватися крона. До найбільш поширених належать такі форми крон:

• Розріджено-ярусна - передбачає ярусне і одиночне розміщення 5 - 7 скелетних гілок навколо центрального провідника.
• Покращена чашоподібна (вазоподібна) крона - формується з 3-5 скелетних гілок, рівномірно розташованих навколо стовбура без центрального провідника. Такий тип крони зазвичай застосовують для персика, рідше сливи, аличі.
• Веретеноподібний кущ (веретено) - має кілька різновидів:
  - угорський веретеноподібний кущ - крона складається з центрального провідника і великої кількості гілок першого порядку напівскелетного типу, яким надають горизонтальне положення.
  - грусбек (тонке веретено) - розроблено в Нідерландах для суперінтенсивних яблуневих садів. Безпосередньо на центральному провіднику формуються плодоносні гілки.
   - колоноподібна форма (піллер) - складається з добре розвиненого центрального провідника і бічних розгалужень лише трьох вікових груп, які отримують шляхом щорічної обрізки на оновлення плодоносної деревини. Також розрахована для суперінтенсивних садів для слаборослих дерев.   

• Пальмета - гілки крони, сформовані за таким типом, розташовуються в одній площині, при цьому можуть бути спрямовані вгору, похило і горизонтально. Сади з таким формуванням крон називають пальметними або шпалерними.
  Формування крон за таким типом досить трудомістке і вимагає певних навичок.
  Пальмета має такі різновиди: - пальмета з похилими гілками (коса італійська) - складається з добре розвиненого центрального провідника і 3-4 ярусів із двох спрямованих вздовж ряду скелетних гілок у кожному. Скелетні гілки повинні мати кут нахилу 50-60 градусів.
  - горизонтальна (угорська) пальмета або плаский шпиндель - являє собою веретеноподібний кущ з горизонтальним розміщенням гілок вздовж ряду через 12-15 см.
  - вільно зростаюча пальмета - не передбачає суворого ярусного розміщення скелетних гілок на центральному провіднику. Допускається як ярусне парне, так і одиночне розміщення гілок, спрямованих вздовж ряду.
   
• Кущоподібна крона - першою обрізкою закладають штамб висотою 25-35 см, залишаючи вище 8-12 бруньок. Надалі крона розвивається довільно. Обрізку починають після вступу дерев у плодоношення, яка зводиться до проріджування крони і періодичного омолодження скелетних гілок.

Хоч це і не повний перелік типів крон, але для садівника-аматора цілком достатньо - є з чого вибрати.

Слід враховувати, що типи форм крон веретено і пальмети в основному придатні для слаборослих і середньорослих дерев на карликових, напівкарликових і середньорослих підщепах.

Ідеально сформований сад

Основні способи обрізки

Розрізняють два основних способи обрізки :

Вкорочування (підрізання) і проріджування (вирізання) гілок.

При вкорочуванні зрізають частину річного приросту, багаторічної або плодоносної гілки (кільчатки, списа, плодової прутики).

Вкорочування посилює ріст і гілкування пагонів, усуває перевантаження дерева урожаєм, тим самим сприяє збільшенню плодів. Існують різні прийоми і ступінь вкорочування. Якщо вкорочують однорічні прирости, обрізка називається регулювальною, а якщо багаторічні гілки - омолоджувальною.

Вкорочування річних приростів на ?- 1/5 довжини вважається слабким, на 1/3 - помірним, а на ?-2/3 довжини - сильним. При цьому слід пам’ятати, що чим вища ступінь вкорочування приростів, тим сильніше розвиваються бічні пагони, що, у свою чергу, може призвести до загущення крони і втрати частини врожаю.

Обрізка при омолодженні плодоносних дерев також може бути різної інтенсивності. Якщо багаторічні гілки вкорочують на 2-3-річну деревину, омолоджувальна обрізка називається слабкою, на 4-6-річну - помірною, на деревину більш старшого віку - сильною.

Ступінь вкорочування залежить від стану і віку дерева, породно-сортових особливостей і рівня агротехніки. Чим старше дерево і сильніше воно перевантажене урожаєм, тим більше зростає роль і ступінь вкорочувальної обрізки.

Вертикально зростаючі пагони вирізають "на кільце"

Проріджування має менший вплив на плодове дерево, ніж вкорочування. При проріджуванні гілки видаляються повністю - "на кільце". Як правило, видаляють жирові пагони, пагони, що загущують крону, що ростуть всередину крони, пагони-конкуренти і гілки, розташовані дуже близько одна до одної.

Проріджування покращує освітлення крони, сприяє кращому росту і плодоношенню залишених гілок. Проріджування проводять у поєднанні з вкорочуванням.

Обрізку слід проводити щорічно, оскільки і відсутність обрізки в саду, і нерегулярне її виконання призводить до негативних результатів - загущеної крони, оголення центру крони, відмирання плодоносних гілок, дрібніння плодів, зниження врожайності і довговічності саду.