Обрізка кущів

До недавнього часу більшість садівників вважали, що декоративні кущі після посадки особливого догляду не потребують, а обрізка їм взагалі не потрібна. Зі збільшенням асортименту декоративних кущів і кількості, що висаджуються на садових ділянках, з'явилося розуміння необхідності їх формування.  

І якщо з обрізкою і формуванням плодових дерев і ягідних кущів є багато літератури, то про технологію обрізки декоративних кущів поки що пишуть дуже мало. Тому спробуємо заповнити цю прогалину.

Головний принцип обрізки кущів - досягти оптимального декоративного ефекту, заради якого ми вирощуємо ці рослини - рясності квітів; ефектних плодів; декоративного листя або привабливих у зимовий час стебел. Від цього залежатиме методика обрізки.

А оскільки асортимент декоративних кущів дуже різноманітний, а принципи обрізки кущів, залежно від їх виду, різні, перш ніж приступати до обрізки, слід визначитися, до якої групи за типом обрізки належить даний кущ. Досить умовно всі види кущів можна поділити на красивоквітучі (сюди можна включити і кущі з гарними плодами - кизильник, барбарис та ін.) і декоративно-листяні.  

Обрізка красивоквітучих кущів.

Красивоквітучі кущі вирощують заради цвітіння, тому головною метою обрізки є досягнення рясного цвітіння.  

Їх, у свою чергу, слід поділити на 3 групи за особливостями обрізки.

Перша група включає кущі, які не утворюють заміщуючих потужних пагонів з основи або нижньої частини крони. Прирости у цих кущів з’являються по периметру крони.

До таких кущів, з найбільш поширених на садових ділянках, належать: калина звичайна, сортова бузок, кизильники, барбарис звичайний, скумпія, ірга, магнолія зірчаста і Суланжа, хеномеліс японський, гібіскус сирійський,

 Ці кущі потребують мінімальної обрізки. Лише в перші роки після посадки дуже важливо сформувати скелет із сильних гілок, видаляючи рано навесні, в період спокою, слабкі, що перехрещуються та неправильно розташовані стебла.

Обрізку дорослих кущів можна обмежити видаленням засохлих, пошкоджених і хворих гілок, а також живих гілок з метою підтримання симетрії та декоративного вигляду кущів.  

До другої групи включені кущі, які цвітуть на пагонах минулого року (минулорічних приростах). До них належать - вейгела, дейція, гортензія садова (крупнолиста), тамарикс (гребенщик), керрія японська, кольквіція, стефанандра, форзиція, чубушник, мигдаль трилопатевий, деякі види спірей, переважно ранньоквітучі - спірея Вангутта, Тунберга, гострозубчаста, ніппонська, дубравколиста.

Кущі цієї групи цвітуть, переважно, навесні або на початку літа.

Висаджені рослини двох-трьохрічного віку, а саме в такому віці, враховуючи швидкий ріст кущів цієї групи, слід висаджувати на ділянку, обрізають не сильно - обмежуючись видаленням слабких і пошкоджених гілок та обрізкою на кілька сантиметрів скелетних гілок на сильну бруньку.

А потім, одразу після цвітіння відцвілі гілки обрізають на сильний розвиваючийся приріст, а тонкі, слабкі прирости видаляють.

У наступні роки обрізку також слід проводити одразу після цвітіння. При цьому, крім обрізки відцвілих гілок на нижні розвиваючі молоді прирости, дотримуючись симетрії куща, слід обрізати до основи четверту або п’яту частину старих гілок, що забезпечить появу молодих потужних пагонів від основи куща.

Слід зазначити, що в обрізці багатьох кущів, що входять до цієї групи, є свої нюанси. Наприклад, у керрії японської відцвілі гілки слід обрізати до основи або на сильні молоді пагони. Також досить сильно слід обрізати після цвітіння і мигдаль трилопатевий.

Гортензія садова, особливо в молодому віці, навпаки обрізається чисто "косметично" - видаляють лише слабкі та пошкоджені гілки. У дорослих рослин видаляють лише частину старих стебел, щоб стимулювати щорічне утворення сильних заміщуючих пагонів. При цьому бажано навіть відцвілі квітки не обрізати, оскільки вони забезпечують взимку певний захист приростам і квітковим брунькам, які можуть бути пошкоджені морозом. Видалення суцвіть залишають на ранню весну.

До третьої групи входять кущі, які цвітуть на пагонах поточного року.

Якщо ранньою весною їх сильно обрізати, у них утворюються потужні пагони, які рясно зацвітуть влітку або на початку осені. Якщо цього не робити, рослини загущуються і матимуть занедбаний вигляд. При цьому якість цвітіння поступово знижуватиметься.

З поширених видів до цієї групи належать квітучі влітку види та форми спірей - спірея Бумальда, японська, Дугласа, іволистна, а також будлея Давида, гортензія деревоподібна і волотиста.

Слід зазначити, що в перший рік після посадки молоді 2-3-річні рослини для нормального розвитку кореневої системи обрізати треба не так сильно, як у наступні роки.  

Надалі, після формування куща, щороку в березні-квітні кущі, що належать до цієї групи, сильно обрізаються. Всі минулорічні прирости обрізають на добре розвинені бруньки над більш старою частиною стебла.

Якщо через кілька років основні дерев’яніючі гілки загущуються, їх проріджують, підтримуючи декоративність куща.

Декоративно-листяні кущі необхідно обрізати щороку ранньою весною. Обрізати потрібно досить сильно, щоб їх листя досягло максимального декоративного ефекту, а зовнішній вигляд куща був охайним.  

До цієї групи належать форми декоративних видів кущів з оригінальним листям - білокрайова форма свидини білої, золотиста форма бузини чорної, спіреї Бумальда, барбарис Тунберга, червонолисті форми ліщини, барбарису, скумпії, пузиреплодника (спірея калинолиста).

 Слід пам’ятати, що обрізка - лише одна зі складових у технології вирощування декоративних кущів у декоративному садівництві. І навіть якщо обрізка буде проведена правильно, але без своєчасного поливу, підживлень, мульчування, боротьби зі шкідниками та хворобами ніколи не буде досягнуто максимального декоративного вигляду рослин, висаджених у саду