Нестандартний сад на стандартній ділянці. Сад на шести сотках

Шість соток — здавалося б, не так багато для польоту фантазії та втілення цікавих задумів ландшафтного дизайнера. Адже більш ніж половина дачних ділянок має саме таку площу. Творчий підхід до справи дозволяє зробити ділянку навіть такої площі і цікавою, і красивою.

З чого почати, щоб стандартна, геометрично правильна ділянка розміром 20 на 30 метрів перетворилася і стала привабливою та неповторною?

Будь-яку роботу з благоустрою та озеленення слід починати з проєкту. Саме проєкт дозволить проаналізувати різні варіанти авторських фантазій і задумів і після зважування всіх «за» і «проти» вибрати оптимальний варіант. На стадії проєктування проводиться чітке функціональне зонування території, визначається набір рослин, матеріали, а також прораховується, у скільки обійдеться втілення цих дизайнерських фантазій. Наявність проєкту дозволяє уникнути багатьох помилок у подальшому.

При розробці цього проєкту враховувався весь комплекс вихідних даних: екологічні та естетичні особливості території, побажання членів родини, можливості догляду за рослинами і, звичайно ж, матеріальні можливості. Вартість втілення проєкту в життя залежить від багатьох факторів. Це і насиченість ділянки елементами благоустрою, і вибір будівельних матеріалів, і вік висаджених рослин. У цьому випадку всі проєктні рішення приймалися, виходячи з мінімальних вкладень коштів. Тому формування дизайну ділянки, тобто первинне втілення проєкту, тривало поетапно протягом 5 років; ще кілька років тривали роботи з його вдосконалення. Наразі ділянці 15 років.

При проєктуванні ділянка була поділена на такі функціональні зони:

• вхідна зона;
• декоративна зона (альпінарій, квіткові міксбордери, хвойний міксбордер, композиція з самшиту);
• плодовий сад;
• зона відпочинку;
• господарська зона (город, госпблок, теплиця, компостна яма).

Давайте пройдемося стежками «нескучного саду» і познайомимося з особливостями кожної функціональної зони.

Вхідна зона — це обличчя ділянки. І починається вона не за парканом, а перед ним. Хочеться сподіватися, що непривабливі масивні паркани відійдуть у небуття, а на зміну їм прийдуть легкі вишукані огорожі. У нашому випадку вздовж сітчастого паркану висаджені: ялівець звичайний, стрижені кущі самшиту, хости, а також вербейник і однорічники. Але особливу привабливість входу надають плетисті троянди сорту Ексцельза.

Якщо ділянка маленька, то найкращим рішенням вхідної зони перед будинком буде красива ландшафтна композиція. У ландшафтній композиції згруповані рослини, що налічують понад 15 найменувань. Центром групи є три екземпляри ялівцю звичайного пірамідальної форми. Навесні група виглядає ефектно завдяки цвітінню цибулинних, флоксів шилоподібного і розчепіреного, влітку — завдяки цвітінню гортензії деревовидної, флоксів багаторічних і астильби. Взимку декоративний ефект створюється завдяки різному кольору хвої та формі крон хвойних і самшиту (золотиста форма туї, формовий самшит, конічна і подушкоподібна форма ялини).

Влітку в декоративній групі домінує гортензія деревовидна, у решту часу – хвойні

Декоративна зона займає близько 40% площі ділянки і представлена альпінарієм з міні-водоймою, квітковими та хвойним міксбордерами на фоні доглянутого газону, композицією з самшиту.

Альпінарій займає всього 6 кв. м., але є акцентом декоративної зони. Тут висаджено понад 30 найменувань рослин, які підібрані так, що весь вегетаційний період в альпінарії є квітучі рослини. Навесні тон задають цибулинні (низькорослі видові тюльпани, крокуси, проліски), флокс шилоподібний, бурачок скельний, обрієта, камнеломка, ясколка. Ближче до літа і влітку – різні види гвоздики, цибулі, очитків, а також астильба, чебрець, чистець. Восени – очиток видний, безвременник, низькорослі однорічники. Фоном для гарно квітучих рослин є хости, папороть, самшит, кизильник, низькорослі хвойні.

Оживляє альпінарій невеликий водойма, який одночасно служить і «поїлкою» для птахів, що живуть у саду.

У будь-яку пору року дуже ефектно виглядає в декоративній зоні хвойний міксбордер, який задуманий як колекція карликових та інших форм хвойних. Тут представлені карликові форми ялини, туї, а також цікаві форми інших видів – пірамідальні форми ялівцю, тиса, строката форма туї і ялівцю.

Для більшої декоративності в міксбордері крім хвойних порід також висаджені низькорослі форми спиреї (спиреї японської форм «Голд флемм» і «Літтл Прінцесс», карликовий чубушник, кизильник Даммера, самшит і квіткові рослини – цибулинні, різні види очитків, дзвіночків, іберису, гвоздики, бурачок скельний, шавлія, котовник. Є тут і однорічники: низькоросла сальвія, агератум, тагетес та ін.

Оскільки майже всі квіткові міксбордери розташовані в тіні досить високих дерев (слива, алича, яблуня), то асортимент рослин підбирався з урахуванням цього фактора. Папороті, різні види і сорти хост (на ділянці понад 10 таксонів хости), астильби, лілійника, живучки становлять основу тіньових міксбордерів.

Навесні в міксбордерах квіткова палітра стає більш різноманітною завдяки цибулинним, доронікуму, лунарії. Влітку міксбордери прикрашають однорічники і дворічники (гвоздика бородата, віола, незабудка).

У міксбордері, розташованому на сонячному місці, висаджені клематис, гортензія деревовидна, іриси, хаттма, флокс багаторічний, фізостегія, астильба, нив'яник, смолка, примули.

Непросто було вирішити оформлення північної частини фасаду будинку. Тут протягом усього дня панує «глуха» тінь. Посадка міксбордера з тіньовитривалих рослин могла б перевантажити ними ділянку, та й вимагала б значного часу на догляд. Тому в цьому місці запроєктована класична композиція з самшиту, яка внесла різноманітність в оформлення ділянки.

На ділянках малої площі дуже важливо раціональне використання кожного клаптика землі. Як приклад, використання ділянки біля ґанку будинку на перетині доріжок. На ділянці не більше половини квадратного метра розміщена міні-композиція з ялівцю звичайного пірамідальної форми, туї західної ф. Рейнголд і флокс шилоподібного. Така міні-композиція «розбиває» монотонність покриття і робить це місце більш декоративним, прикрашаючи вхід у будинок.

Плодовий сад. Враховуючи незначну площу ділянки, сад формується за типом пальметного саду. Родзинкою плодовго саду є так звана «таганрозька човник» – ущільнена, V-подібна посадка плодових дерев, як правило, на карликовому підщепі. Відстань між рядами — 1 метр, між рослинами в ряду — 2 метри. Рослини висаджуються під кутом 75-80° і формуються вздовж опор.

«Таганрозька човник» взимку і навесні

Зона відпочинку нерозривно пов’язана з декоративною зоною. Особливістю проєктування цієї зони було те, що вона має забезпечувати усамітнення, ізольованість і тишу для відпочиваючих. У цьому випадку це досягається посадкою винограду на шпалері, використанням «таганрозької човника» і вмілим розміщенням споруд (див. генплан ділянки). У зоні тихого відпочинку розміщена альтанка, місце для мангалу, лавки для відпочинку.

Господарська зона — теж немаловажний елемент будь-якої садової ділянки, і дуже важливо, щоб вона не «випадала» із загального дизайну ділянки. Цієї мети можна досягти різними методами: візуальною ізоляцією господарських будівель, стильним архітектурним оформленням цих споруд, підбором фарб для їх фарбування.