Листяні дерева та кущі з плакучою формою крони

Дерева та кущі з плакучою формою крони можуть стати особливо привабливим елементом саду. Рослини такої форми допомагають створити романтичну атмосферу в окремих частинах саду. Їх крони мають своєрідні та граціозні, що спадають каскадом гілки. Плакучі форми зі властивою їм живописністю становлять особливо цінний будівельний матеріал для створення живописного різноманіття садового пейзажу. Особливо гарні вони в малих садах, у палісадниках. Найчастіше рослини плакучої форми використовують у солітерних посадках, хоча вони можуть входити і до складу пейзажних груп. У групах їх розміщують так, щоб надати їм свободу росту для більшої виразності їхнього вигляду. Ефектно виглядають плакучі форми біля водойм, їх використовують як характерні елементи інтимних куточків відпочинку.

Крім того, їх можна висаджувати на схилах, де вони своїми ніжними спадаючими гілками створюють живописний ефект. Вони також гарні при розміщенні біля будь-яких декоративних груп для підкреслення створюваного ними художнього образу. Красиві плакучі форми у поєднанні з конусоподібними формами деревних рослин. Рослини з плакучою формою крони вносять романтичну нотку, створюють особливий настрій. Спадаючі форми гарні всюди - і як частина міксбордера або ландшафтної квіткової композиції, і як невелика алея, і в оформленні вхідної частини. Навіть одним плакучим деревцем на газоні невеликої ділянки можна створити пейзажну картину.

Огляд видів та декоративних форм з плакучою формою крони

Більшість декоративних плакучих форм у рослин отримані шляхом тривалої та ретельної селекції. Такі форми є не лише у листяних декоративних порід рослин, а й у хвойних та плодових дерев і кущів.

Існують види рослин, у яких від природи плакуча форма крони. У природі налічується небагато дерев, які мають природну плакучу форму крони. До тих, що ростуть в Україні, можна віднести такі види:

Береза повисла (бородавчаста, звичайна) - Betula pendula (verrucosa)

Листопадне дерево висотою до 20 (25) м з ажурною кроною. Широко поширена по всій території України. У молодому віці гілки, як правило, ростуть вгору, і лише з віком більшість гілок стає повислими. Кора стовбура молодих дерев біла, у дорослих дерев нижня частина стовбура покрита потужною чорнуватою корою з глибокими тріщинами, чим відрізняється від більшості білостовбурних берез. Листя ромбічне, голе, до 7 см, у молодості смолисте, липке. Сережки пониклі.

Росте швидко, морозостійка, невибаглива до ґрунту, дуже світлолюбна, відносно посухостійка.

Верба вавилонська – Salix babylonica

Листопадне дерево висотою 15 - 20 м. Верба вавилонська має тонкі, що звисають до землі, жовтувато-зелені, голі, блискучі гілки. Листя вузьколанцетне, дрібнозубчасте, яскраво-зелене, 2 см шириною. Крона розлога, зі спадаючими пагонами. Крона має плакучий вигляд, що надає їй особливої декоративності. Цвіте в квітні жовтими сережками. Світлолюбна. До ґрунту невибаглива, нормально переносить навіть вапнякові ґрунти. Зазвичай висаджують біля озер, на берегах річок. Не рекомендується висаджувати поблизу басейнів, парканів і стін будинків, оскільки корені можуть руйнувати основу споруд.

  

Крім цих видів плакучу форму крони з віком набувають деякі екземпляри груші звичайної, катальпи величної, яблуні Недзвецкого, клена сріблястого, софори японської, тополі Сімоні (китайської), лоха вузьколистого, черемхи звичайної тощо.

Набагато багатший вибір видів і декоративних форм, штучно виведених і відібраних селекціонерами.

Плакучі рослини дивовижно пластичні. Залежно від характеру гілкування і форми гілок їх можна поділити на три типи. Якщо гілки, круто зігнувшись, звисають вниз, утворюючи вузький силует - форма називається «reflexa», звисають вниз по дузі – «pendula», гілки спочатку ростуть у сторони паралельно землі, а потім, каскадом опадають вниз – «inversa». Деякі види дерев мають не лише плакучу форму крони, а й одночасно незвичайний колір листя - пурпурний (бук), золотистий (горобина, ясень) тощо. Численні плакучі форми ведуть свій початок від однієї мутації. Незвичайний пагін, випадково знайдений у природі або відібраний із десятків тисяч, може стати родоначальником нової форми відомого виду. Правда, це може статися лише в тому випадку, якщо ознака «плакучості» передається у спадок. Такі мутації генетично нестійкі, і розмножити їх можна, як правило, лише за допомогою щеплень.

У розплідниках і садових центрах «плакучий» посадковий матеріал зазвичай зустрічається у вигляді штамбових щеплених дерев. Найпоширеніший спосіб розмноження – щеплення черенком (або кількома черенками) чи брунькою (вічком) на штамб. Місце щеплення спочатку добре помітне: зазвичай воно покрите парафіном, варом або обмотане плівкою. Висота дерева довго залишається рівною висоті стовбура підщепи, на якій було зроблено щеплення, хоча з часом штамб дещо витягується вгору, а плакуча крона стає ширшою. У плакучого деревця штамб має бути високим, не менше 150 см, інакше плакучі гілки з часом почнуть стелитися по землі.

Нижче описані саме ті декоративні форми, які найчастіше вирощуються у розплідниках України, пропонуються садовими центрами і найчастіше використовуються українськими ландшафтними дизайнерами в озелененні.

Листяні дерева та кущі з плакучою формою крони

Верба козя ф. «Плакуча» - Salix carpea «Pendula». Мініатюрне дерево на штамбі, зі свисаючими до землі пагонами. Цвіте перед розпусканням листя. Золотисті сережки з ніжним запахом повністю вкривають свисаючі гілки. Листя зморшкувате, подовжене, зелене, знизу сіре. Любить свіжі ґрунти, суглинки. Час цвітіння - квітень-травень. Висота деревця визначається місцем щеплення. Необхідна спеціальна обрізка, особливо в перші роки, інакше рослина не зможе правильно розвиватися і не проявить свої декоративні якості. Обрізку проводити після цвітіння - тобто в кінці весни.

Верба пурпурова ф. «Плакуча» - Salix purpurea “Pendula”. Приваблює довгими тонкими гілками, що свистять вниз. Листя світло-зелене, блакитнувате знизу, вузьколанцетне, до 15 см довжиною, на вершині тонкозагострене. Висота залежить від висоти щеплення, ширина крони до 1,5 м. Квітки з’являються при розпусканні листя в березні – квітні, мають медовий запах. Світлолюбна, але краще за інших верб переносить затінення. Зимостійка, стійка в міському середовищі, вітростійка; відносно невибаглива до ґрунтів, від сухих до вологих, від нейтральних до лужних.

Верба Матсудана ф. «Еритрофлексузоза» - Salix sepulcralis 'Erythroflexuosa'. Невисоке дерево, досягає у висоту 4-6 м. Крона густа, овально-кульова. Гілки спірально скручені, жовтуваті. Рослина дуже декоративна без листя. Віддає перевагу сонячному місцю, до ґрунтових умов маловимоглива, але краще росте на родючих вологих ґрунтах. Потребує щорічної обрізки крони. Ефектна рослина для посадки у невеликих садах.

  

Бук лісовий ф. «Плакуча» - Fagus silvatica 'Pendula'. Одне з найкрасивіших і потужних дерев з плакучим габітусом. Досягає у висоту 15-25 м і такої ж ширини крони. Крона широка, мінлива, живописна, часто набуває фантастичної форми. Листя зелене, блискуче, восени жовте або червоно-коричневе. Виносить півтінь, але добре росте і на сонячному місці. Віддає перевагу місцезнаходженню з вологим повітрям, родючим, свіжим ґрунтам з постійним рівнем ґрунтових вод. Найкраще висаджувати окремо серед великого, відкритого простору.

Бук лісовий ф. «Пурпуреа Пендула» - Fagus silvatica 'Purpurea Pendula'. Повільноростуче дерево з плакучою, зонтиковидною кроною. Досягає у висоту 3 - 5 (6) м, ширина крони 2,5 - 5 м. Листя темно-червоне, восени стає червоно-коричневим. Росте повільно, дуже тіньовитривалий, відносно теплолюбний, вимогливий до вологості повітря, погано переносить посуху, добре розвивається на вапнякових ґрунтах. Віддає перевагу родючим і свіжим ґрунтам з постійним рівнем ґрунтових вод. Чудове дерево для парків і садів як живописний контрастний елемент.

  

Береза повисла ф. «Юнгі» - Betula pendula “Youngii”. Живописне, повільноростуче дерево з шатровидною, плакучою кроною, гілки звисають майже до землі. Розмножується щепленням у кореневу шийку або на штамб, висота рослини сильно залежить від способу формування і висоти штамба, ширина крони 3-4(5) м. Листя світло-зеленого кольору розпускається рано навесні, восени стає жовтим. Коренева система поверхнева, чутлива до ущільнення ґрунту. Невибаглива до ґрунтових умов, дуже світлолюбна, відносно посухостійка. Пересадку краще переносить ранньою весною до початку сокоруху. Гарно виглядає у невеликих садах, біля води, поруч з терасами та майданчиками відпочинку.

В'яз шорсткий ф. «Плакуча» - Ulmus scabra “Pendula”.

Невелике деревце з дуже широкою плакучою кроною. Усі гілки зігнуті вниз, плакучі. Висота залежно від висоти щеплення до 4-5 м, ширина крони до 3-5 (7) м. Гарний під час плодоношення. Плоди - великі зеленуваті крильця. Листя темно-зелене, обернено-яйцеподібне, шорстке, на коротких опушених черешках, восени жовте. Вимоги до освітлення - сонце, півтінь. Віддає перевагу зволоженим родючим ґрунтам, від слабо кислих до сильно лужних; морозостійкий, переносить міські умови. Чудово виглядає як солітер, а також у складі ландшафтних деревно-кущових груп.

  

Карагана деревоподібна (жовта акація) ф. «Плакуча» - Caragana arborescens 'Pendula'. Невелике деревце з вишуканою кроною, висота якого залежить від висоти штамба, на який зроблено щеплення, шириною 2-3 м. Гілки тонкі, повислі, плакучі, живописно звисаючі до самої землі. Листя складне парноперисте. Навесні вони яскраво-зелені, опушені, влітку — зелені, голі, восени — до опадання зелені, іноді жовтіють. Квіти жовті, до 20 мм довжиною, поодинокі або в пучках по 2-5 шт. Цвіте після повного розпускання листя у другій половині травня - на початку червня. Зимостійкість висока. Світлолюбна, витримує легку півтінь. Посухостійка. Маловимоглива до родючості і вологості ґрунту, краще росте на супісках. Обов’язкова формувальна обрізка для надання красивої форми крони. Використовується в одиночних посадках і в змішаних групах.

Софора японська ф. «Плакуча» - Sophora japonica 'Pendula'. Невелике повільноростуче дерево з зонтикообразною кроною. Гілки ніжні, зелені, сильно плакучі. Листя світло-зелене, складне, досягає 25 см довжини. Віддає перевагу сонячним місцям і родючим ґрунтам. Дерево посухостійке, може рости на засолених ґрунтах, але чутливе до морозу. Це одна з найкрасивіших плакучих форм, рекомендується для посадки в теплих і захищених місцях. Також гарно виглядає взимку.

  

Черемха дрібнозубчаста (сакура) “Кіку-шідаре” - Prunus serrulata “Kiku-shidare”

Невелике дерево з плакучими гілками та ажурною неправильною кроною. Досягає 5 м висоти і 4 м ширини. Листя зелене, блискуче, восени жовто-оранжеве. Квіти махрові, рожеві, діаметром 6 см, зібрані в пучки по кілька штук на довгих квітконіжках. Цвіте в травні. Цвітіння дуже рясне. Віддає перевагу сонячним, захищеним місцям, родючим, вологим ґрунтам. Рекомендується для солітерних і групових посадок.

Горобина звичайна ф. «Плакуча» - Sorbus aucuparia “Pendula”. Дерево неправильної форми з плакучими, часто викривленими гілками. Висота дерева залежить від висоти щеплення, річний приріст у висоту 15-25 см, у ширину 5-7 см. Розмір залежить від висоти щеплення. Квіти білі, зібрані в щитки, цвітіння - кінець травня - червень; плоди оранжево-червоні, кулясті. Листя великі, тьмяно-зелені, знизу блакитнуваті. Вимоги до освітлення - сонце, півтінь. Зимостійка, віддає перевагу прохолодним, вологим місцям, вітростійка; чутлива до тривалих і сильних посух; переносить півтінь. Вимоги до ґрунту невисокі. Частіше використовується як солітер. Існує декоративна форма з золотистим листям.

  

Шовковиця біла ф. «Плакуча» - Morus alba 'Pendula'. Невисоке, дуже красиве дерево з зонтикообразною, щільною кроною, зі всіма пагонами, що звисають до землі. При правильній обрізці діаметр крони 3-4 м. Листя великі, серцеподібні, зелені, плоди їстівні. Віддає перевагу теплим і сонячним місцям, сухим і багатим ґрунтам. Рекомендується для маленьких садів.

Ясень звичайний ф. «Плакуча» - Fraxinus excelsior 'Pendula'. Цей вид один з найстаріших плакучих декоративних форм. Відомий ще з середини вісімнадцятого століття. Дуже вражає незвичайна форма крони у вигляді великого шатра. Гілки дугоподібно звисають до самої землі.

Дерево середнього зросту з живописною, плакучою кроною. Досягає 10 м висоти і 8 м ширини. Пагони спочатку відростають горизонтально, пізніше звисають до землі, надаючи кроні зонтиковидну форму. Місце посадки сонячне і півзатінене. Невибагливий до ґрунту, але краще росте на родючих і вологих місцях. Рекомендується для посадки в садах на великому газоні або біля води, раніше використовувався для формування природних альтанок.

Яблуня низька ф. «Плакуча» - Malus pumila 'Pendula'. Невеликі дерева з низькими до землі довгими тонкими пагонами з червонуватим молодим листям, рясно вкриваються весною пурпуровими квітками. Привабливі плоди, схожі на вишні темно-червоного або жовтого кольору, неїстівні, але довго зберігаються на гілках, прикрашаючи дерево пізньої осені. Зонтична білоквіткова форма росте розлого в сторони, утворюючи плоский парасольку над поверхнею ґрунту. Надзвичайно красиво деревце під час цвітіння. Бруньки рожевого кольору перетворюються на білі квіти. Цвітіння таке рясне, що крона нагадує біло-рожеву хмару.

Окрім перелічених вище декоративних форм, плакучі форми є ще й у інших видів, які поки що рідше використовують в озелененні. Нижче перелічені плакучі форми прекрасно ростуть в умовах України і тому є перспективними для озеленення:

Глід однопестиковий ф. «Плакуча» – Crataegus monogyna «Pendula»

Невелике дерево з гілками, опущеними вниз.

Граб звичайний ф. «Плакуча» - Carpinus betulus «Pendula»

Дерево з тонкими пониклими гілками.

Вільха сіра ф. «Плакуча» – Alnus incana «Pendula».

Деревце висотою до 5 м, з сіроопушеними листками. Гілки, що звисають вниз.

  

Осика (тополя тремтячий) ф. «Плакуча» – Populus tremula «Pendula»

Деревце висотою до 5 м. Гілки зігнуто пониклі.

Особливості догляду та обрізки

Догляд за плакучими рослинами має свої особливості. Ріст дерев необхідно контролювати з самого початку. Окрім стандартних агротехнічних заходів, потрібно уважно спостерігати за штамбом і своєчасно видаляти всі пагони, які з’явилися нижче місця щеплення. Правильна обрізка крони - необхідний елемент догляду. Необхідна спеціальна обрізка, особливо в перші роки, інакше рослина не зможе правильно розвиватися і не проявить свої декоративні якості. Формування крони щеплених на штамб плакучих форм спрямоване на отримання великої кількості скелетних гілок і їх сильне гілкування. Для правильного формування крони в перші роки, як правило, потрібно коротко (до 15–20 см) обрізати всі молоді пагони перші роки, але так, щоб на кінці пагона залишалася брунька, спрямована вбік і вгору, тоді крона виглядатиме як рівносторонньо розвинений парасолька. На другий і третій роки в цей же час однорічні пагони, що розвинулися з бруньок, залишених на обрізаних пагонах, знову обрізають на п’ять - шість бруньок. На четвертий рік отримані спадаючі гілки обрізають уже менше, лише з метою регулювання їх росту на одному рівні. В результаті утворюється сильна крона шатрової форми. Таким чином формують плакучі форми горобини, ясена звичайного, яблунь, жовтої акації, в’яза, шовковиці тощо.

Це канделябровий спосіб обрізки. Інший спосіб обрізки - це коли протягом літа видаляють верхівкові бруньки молодих пагонів, тобто прищипують їх, як тільки вони досягнуть розміру 15-20 см. Це пробуджує бічні пагони до росту і крона виходить густою.

Плакучі форми берези, бука, як правило, не потребують сильної обрізки, оскільки самостійно розвивають властиву їм форму.

  

Щеплені плакучі деревця іноді дають «неправильні» пагони. Генетично поникла форма крони на щепленій рослині не закріплена, тому в кроні можуть з’являтися нехарактерні для плакучої форми гілки, що ростуть вгору, такі пагони потрібно одразу видаляти. У плакучих форм дерев і кущів, що цвітуть влітку, рано навесні проводять формувальну обрізку, вкорочуючи молоді пагони. У тих, що зацвітають рано навесні, обрізку проводять, коли закінчується цвітіння. Формувальна обрізка призводить до посиленого утворення нових пагонів і підвищення густоти крони. З віком плакучі форми можна обрізати не кожен сезон, а раз на кілька років, інакше рослини можуть втратити декоративність – адже їм потрібен час на відновлення обрізаної крони.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу

Усі фото для статті зроблені автором, при їх використанні посилання на портал «Ваш сад» обов’язкове