Як допомогти рослинам підготуватися до зимівлі?

Практично на всій території України умови зимівлі рослин досить складні – перепади зимових температур від відлиги до тріскучих морозів, сильний сухий вітер при значних мінусових температурах, сніголами і сніговали, випрівання, вимокання, утворення крижаної кірки, як на ґрунті, так і на стовбурі та гілках тощо. У зв’язку з цим озеленювачам і садівникам доводиться докладати певних зусиль, щоб багато видів садових рослин нормально перезимували.

Особливо слід звертати увагу на підготовку до зими відносно теплолюбних рослин. Останнім часом все більше таких рослин висаджують не лише садівники-аматори, а й фахівці, які займаються озелененням професійно. Маються на увазі різні види і форми кипарисовиків, падубів, гібіскусів, вічнозелених бересклетів, піракант, окремих груп і сортів троянд, гортензій, рододендронів, кизильників тощо. Але навіть звичні види і сорти рослин, особливо в молодому віці, також потребують створення оптимальних умов для успішної зимівлі.

Щоб рослини не постраждали взимку, для покращення умов зимівлі корисно знати і застосовувати деякі правила, що зменшують вплив негативних факторів у зимовий період:

1. Правильний підбір асортименту рослин для озеленення. Це, мабуть, основоположне правило, якого потрібно дотримуватися для створення стійкої рослинної спільноти на будь-якій ділянці. Адже саме правильно підібраний зимостійкий асортимент рослин значно краще впорається із зимовими холодами та іншими несприятливими умовами зимівлі. У підборі рослин сильно допоможе карта зимостійкості та хороше знання вимог кожної рослини до всього спектру екологічних умов вирощування. У цьому відношенні доцільно користуватися каталогами рослин солідних європейських розплідників, де для кожного виду і сорту рослини наведена зона зимостійкості (для більшої частини України бажані рослини, рекомендовані для 3, 4, 5 зон зимостійкості).
2. Осінній вологозарядковий полив (під зиму). Щоб рослини краще зимували, у ґрунті має бути достатній запас вологи. Особливо це актуально при сухій осені. Полив має бути інтенсивним – до 50-70 літрів на велике дерево (за кілька прийомів) і 20-30 літрів на кущ.



3. Мульчування приствольних кіл. Мульчувати можна сосновою корою, щепою, торфом, тирсою (краще деревини хвойних порід) тощо. Це дозволяє утеплити кореневу систему рослин і захистити її від вимерзання. Але навесні мульчу бажано прибрати, хоча б звільнити на час від неї частину площі (перемістити у кілька куп), інакше вона може затримати прогрів ґрунту і розвиток рослини. Іноді через пізній прогрів ґрунту навесні бувають випадки висихання крони і загибелі рослин. Це відбувається, коли крона прокинулася і потребує сокоруху, а коренева система не може його забезпечити, бо ґрунт не прогрівся.
4. Окучування основи рослин. Окучування також запобігає промерзанню кореневої системи. Особливо важливе окучування для теплолюбних і молодих рослин. Окучувати бажано місце літньої окуляції троянд, бузку тощо, якщо щеплення робили нижче або трохи вище кореневої шийки. Восени можна окучити землею або підсипати торфом, стружкою, хвоєю тощо, а на початку зими ще й снігом. Окучування землею потрібно робити обережно, щоб не оголити кореневу систему з боків. Навесні окучування потрібно прибрати або розгрести.



5. Укриття рослин. Для зимового захисту рослин від впливу несприятливих факторів найкраще застосувати повітряно-сухе укриття в поєднанні з сухим листям або без нього (це залежить від зимостійкості рослин). Весь сенс цього способу укриття – залишаючи достатню кількість повітряного простору, зменшити коливання температури і не пропустити до рослин у холодний період вологу. Щоб рослини під укриттям не пошкодили миші, стовбури і нижні гілки рослин необхідно спочатку обгорнути ялиновим або сосновим лапником.

   Якщо рослини розташовані в ряд, то для спорудження спільного повітряно-сухого укриття можна зробити спільний каркас, наприклад дерев’яні щити з дощок будь-якої товщини і довжини. Для поодиноких невисоких рослин підійде відповідний за розміром дерев’яний ящик, перевернутий догори дном. Щити і ящики служать надійним каркасом для подальшого укриття рослин.

   Цей спосіб корисний тим, що забезпечує додаткове снігозатримання навколо крони рослини і створює захист від весняних сонячних опіків. Ранньої весни, при підвищенні температури, а також у відлигу (в денний час) рослини бажано провітрювати, приоткриваючи укриття з північної сторони, щоб уникнути опіків. Особливо це стосується хвойних рослин.



6. Пригинання. Рослину пригинають до землі так, щоб вона зимувала під сніговим покривом. Для цього застосовують спеціальні шпильки або рагули. Спосіб можна застосовувати лише за впевненості, що рослина не зламається.
7. Посадка в захищеному місці. Досить ефективний спосіб. Рослину садять у місці, захищеному від холодних вітрів і протягів. Це може бути південна сторона будинку, паркану, в оточенні дерев. Якщо це неможливо або недоцільно, то подумайте про встановлення тимчасового загородження на зиму.
8. Стимуляція визрівання пагонів. Наприкінці літа або восени прищипують ростучі пагони. Це дозволяє рослині всі сили спрямувати на визрівання і підготовку до зими вже вирослих пагонів.
9. Підживлення добривами. Восени рослини підживлюють добривами, що не містять азоту. Відомо, що азот стимулює ріст молодих пагонів, тому його потрібно виключити.
10. Весняна посадка. Купуючи рослини закордонних розплідників, майте на увазі, що вони менш стійкі до місцевого клімату, ніж такі ж рослини, вирощені або вже перезимували у вітчизняних розплідниках. Тому такі рослини краще висаджувати ранньою весною. Посаджені в цей час рослини за літо краще адаптуються, приживуться і краще перезимують.
11. Білення стовбурів. Стовбури плодових дерев бажано білити в жовтні-листопаді, а потім бажано повторити в лютому-березні. Тоді кора не буде тріскатися від нагрівання сонцем під час відлиг і ранньої весни. Білення можна приготувати самостійно з вапна і глини або придбати готову суміш у торговельній мережі.



12. Обв’язка і підв’язка. Крону рослин з тонкими скелетними гілками, як, наприклад, у кипарисовиків, ялівців, тисів, туй тощо, щоб уникнути поломки гілок і для збереження форми крони слід обв’язати. Обв’язують не дуже щільно шпагатом або обтягують спеціальною сіткою. Після снігопадів дуже бажано струшувати сніг з гілок. Хвойні рослини з щільною кроною, щоб уникнути сильного вигину, а то й поломки стовбура, необхідно підв’язувати до кілків або зафіксувати за допомогою розтяжок.

Комбінуючи вказані способи підвищення зимостійкості рослин, можна отримати хороші результати зимівлі. Звичайно, за умови, що при підборі асортименту рослин для озеленення були враховані їх зимостійкість і морозостійкість.

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу