Гортензії в ландшафтному дизайні

Серед декоративних кущів, які використовуються в озелененні на території України, не так багато квітучих тривалий час у другій половині літа, і  можна з упевненістю стверджувати, що гортензії  серед них явні фаворити. Адже вони    –  справжні аристократки, що царюють у саду наприкінці літа і на початку осені. Мимо їх розкішних кущів неможливо пройти байдужо. При тому, що існує  багато  видів і сортів гортензії -  достатньо посадити  кілька екземплярів цієї рослини,  щоб  прикрасити ділянку.

Рід Гортензія (Нydrangea ) налічує понад  70 видів. В основному  представники цього роду природно ростуть   у  Східній Азії (Китай, Японія, Корея, Індонезія та ін.), а також у Північній і Південній Америці.

В Україні найбільш широко поширені наступні види і сорти:

Гортензія деревовидна (Нydrangea arborescens )

Один із найбільш поширених  видів гортензії, що використовується  в озелененні на території України.  Його поширення  передусім  зумовлене рясним цвітінням і відносною стійкістю  до  низьких температур. Цей невисокий кущ  досягає у висоту 1-1,5 м (в оптимальних умовах може бути  і вищим -  до 3 м висотою), має  круглу крону. Пагони  трохи опушені на відміну  від усіх інших видів. Листя має яйцеподібну або еліптичну форму, їх розмір коливається від 6 до 20 см. Білі безплідні квітки розміром 2 см у діаметрі, зібрані в щиткоподібні суцвіття до 15 см у діаметрі. Цвітіння  рясне  і тривале, з першої половини липня до жовтня. Цвіте на пагонах поточного року (річних приростах). Рослина легко розмножується  зеленими живцями, відводками, а також поділом куща.

Гортензія деревовидна вимоглива до родючості ґрунту  і її зволоження. Краще за інші види переносить наявність вапна в ґрунті. У південних степових районах може страждати від нестачі вологи. Зимостійка.

Винятково ефектна рослина в поодиноких і групових посадках. Поєднується з трояндами, клематисами, ліліями.  Добре підходить для створення узлісь у деревно-чагарникових композиціях. Деревовидна гортензія і її форми дуже ефектні в живих неформованих огорожах.

У культурі відомо багато сортів. Ось лише деякі з  їх великого переліку. 

"Аннабель" - кущ висотою 1 - 1,5 м з широко розкидистою кроною діаметром до 3 м. Яскраво-зелене листя 8 -15 см довжиною восени залишається зеленим. Білі квітки безплідні, близько 2 см у діаметрі зібрані у великі суцвіття до 25 см у діаметрі. Час цвітіння: з червня по вересень.

"Грандіфлора" - кущ висотою 1,5 - 2 м і діаметром крони до 3 м. Листя світло-зелене до 16 см довжиною. Квітки кремово-білі, до 2 см у діаметрі, зібрані в щиткоподібні суцвіття до 20 см діаметром. Цвітіння рясне і тривале, з червня по вересень. 

"Стериліс" - відрізняється винятково рясним і тривалим цвітінням. Суцвіття густі, напівсферичні, своєю вагою згинають гілки. Складаються зі стерильних квіток, які з біловато-зелених перетворюються на чисто-білі і не рожевіють. Цвіте з липня по жовтень. 

Останнім часом з'явилися й розкішні новинки. У "Хейс Старберст" (‘Hayes Starburst’) – махрові квітки, схожі на «щіточки»; ‘Інкредіболл’ (‘Incrediball’) вражає дуже великими суцвіттями на міцних стеблах, а ‘Вайт Доум’ (’White Dome’) цвіте подібно калині – щиткоподібними суцвіттями, що складаються з великих квіток, які оточують середину, що виглядає як розсип «війок». Новий сорт "Інвінсібелл Спіріт" (‘Invincibelle Spirit’) – взагалі справжній прорив у селекції останніх років: його суцвіття незвичного для деревовидної гортензії кольору – при розпусканні темно-рожева забарвлення змінюється пізніше на яскраво-рожеву.

Гортензія волотиста (Нydrangea  paniculata )

Цей вид також поширений в Україні, але,  враховуючи його переваги і велику кількість сортів, він заслуговує більш широкого застосування в озелененні на території країни.  Гортензія волотиста  - досить великий  кущ або маленьке деревце,   досягає в культурі до  2,5-3(10м) висоти  з круглою густою кроною, еліптичним або яйцеподібним листям до 12 см довжиною. Квітки  зібрані в довгі широкопірамідальні волоті до 25 см довжиною. Перше цвітіння і плодоношення спостерігається у 4—5 років. Цвіте тривало — з середини червня до жовтня.  Досить вимоглива до родючості і вологості ґрунту. Добре переносить умови міста.

Гортензія волотиста так само, як і деревовидна, досить зимостійка по всій території України. Легкість формування і довговічність гілок дозволяє створювати з неї кущі і деревця незвичних форм – від куль і штамбових дерев до шпалер і огорож. Відносно нескладно розмножується зеленим  живцюванням.  Має багато сортів:

'Грандіфлора' ('Grandiflora') – найвідоміший сорт в Україні. Відрізняється від  материнського виду пізнішим цвітінням і великими стерильними квітками, зібраними в широкопірамідальні суцвіття до 30 см довжиною. Квітки при розпусканні кремово-білі, у повному цвітінні чисто-білі, потім рожеві, восени - зеленувато-червоні.

"Брюссель Лейс" ('Brussels Lace') — відрізняється великою кількістю плодючих квіток у суцвітті і невеликою кількістю - стерильних.  Сорт схожий  на "Флорибунда" ('Floribunda'), але виглядає  більш вишукано.

"Кюсю" ("Kyushu") —квітки  у великих суцвіттях білі з приємним  ароматом. Частина квіток стерильні, решта — плодючі. Цвіте з середини липня до середини жовтня. Морозостійкий.

"Лаймлайт"  ("Limelight") Цей сорт має найбільші серед гортензій волотистих суцвіття. Кущ прямостоячий, висотою до 2 м. Листя великі, темно-зелені, оксамитові. Суцвіття - величезні пишні волоті, при хорошому догляді досягають довжини 50-60 см. Суцвіття на початку цвітіння мають зеленуватий відтінок, у процесі цвітіння поступово набувають приємного кремово-білого кольору. Час цвітіння: кінець липня-початок вересня.

'Матильда' ('Mathilda') —квітки  при розпусканні кремово-білі, потім білі, потім рожевіють, а при відцвітанні стають зеленувато-червоними. Суцвіття довжиною близько 25 см.

"Пінкі Вінкі"(«Pinky Winky») Кущ з білими квітами, зібраними у великі (до 20 см довжиною) конусоподібні суцвіття, які з віком забарвлюються в рожевий колір. Цвіте рясно з серпня по жовтень. Листя зелене, опушене з нижнього боку, еліптичне з загостреною вершиною і пилчастим краєм.

'Пінк Даймонд' ('Pink Diamond') -  суцвіття довжиною до 30 см складаються з плодючих і стерильних квіток. Квітки спочатку кремово-білі, потім стають темно-рожевими, майже червоними.  Сорт популярний практично в усій Європі.

'Флорибунда' ('Floribunda') –рясно квітучий сорт. Відрізняється дуже великими округлими стерильними квітками на довгих квітконіжках.

'Юнік' ('Unique') Квітки білі, при відцвітанні рожеві, зібрані у великі суцвіття діаметром 25 см. Час цвітіння: з липня по вересень. Цвітіння рясне і тривале, квітки мають приємний аромат.

Для власників дуже маленьких садів підійде гортензія "Дартс Літл Дот" ('Dart's Little Dot') – це карликовий сорт з висотою куща до 80 см. Правда, суцвіття у неї теж невеликі.

Гортензія крупнолиста     (Hydrangea macrophylla)

Красивий декоративний кущ, у культурі досягає висоти 1-1,5 (2) м. Відрізняється прямостоячими пагонами. Листя просте, яйцеподібне, яскраво-зелене. Безплідні квітки великі, рожеві, до 3,5 см у діаметрі,  у  широких щиткоподібних суцвіттях до 15 см у діаметрі. У садових форм суцвіття кулясті, до 20—25 см у діаметрі, утворюються вони на кінцях пагонів минулого року. Цвіте в липні-серпні.

Ця гортензія має дуже  широке  поширення  в Європі, де частіше використовують її численні  сорти з різним забарвленням квітів -    рожевим, білим, блакитним,  яскраво-малиновим та ін. Є сорти і двокольорові, і махрові, і мереживні.  На жаль, в умовах України  (крім південних областей і Закарпаття) ця рослина  не достатньо зимостійка. При тому,  що сам кущ зберегти взимку зазвичай неважко,  але  зберегти квіткові бруньки досить клопітно. Пов’язано це з тим, що квіткові бруньки гортензії крупнолистої розташовані на кінцях пагонів минулого року, причому їх морозостійкість невисока.  Якщо їх у зимовий період не зберегти, то цвітіння не буде. Ось і  доводиться   вигадувати різні способи їх збереження – пересаджувати рослини в контейнери і  переносити на зиму в світлі прохолодні приміщення, зимові сади і підвали,  або вкриваючи їх у  відкритому ґрунті то землею, то ялиновим гіллям, то, навіть, споруджуючи їм «захисні будиночки».

І тільки  відносно недавно   ( 2003-2005 роки) на ринку  з’явилися сорти гортензії крупнолистої  об’єднані в  серію  під назвою "Форевер енд Евер" (Forever & Ever) .  Відмінна риса  сортів гортензії цієї серії, що цвітуть вони практично безперервно - на початку літа на старих пагонах і в  серпні - вересні на приростах  поточного року.

Нижче ми наводимо інформацію про  сорти  гортензій   цієї серії з закордонних видань:

' Експрешн'  (' Expression' ) - Кущ висотою  60-80см. Квітки  махрові  з насичено рожевими пелюстками, краї яких зубчасті.

'Евер Пепермінт' ('Ever Peppermint')   Кущ висотою  60-70см. Цей сорт гортензії отриманий японськими селекціонерами і рекомендований для 5-9 зон. Великі двокольорові квітки з рожевою або синьою серединою пелюсток (залежить від pH), і світлими, майже білими краями. На кислих ґрунтах квітки сині, на нейтральних і лужних – рожеві.

'Ред  Сентейшен'  (' Red Sensation')  Кущ  висотою  70-80см.  Квіти червоного кольору. Також цвіте  двічі: весною на минулорічних пагонах, а ближче до  осені на молодих  пагонах.

' Ендлес Самер'  ('Endless Summer') Кущ  висотою  60-80см. Цвіте гарними кулястими суцвіттями діаметром 12–16 см, що складаються зі стерильних квіточок рожевого або синього кольору - залежно від кислотності ґрунту, у якому вона росте.

Гортензія черешкова або лазяча  (Нydrangea  petiolaris)

Ліана, що має   присоски, за допомогою яких, прикріплюючись до опори,  може підніматися на висоту понад 10  м. За відсутності опори стелиться по землі. Листя широкояйцеподібне, довгочерешкове, з серцеподібною або загостреною основою, гладке, темно-зелене, блискуче, до 8 см довжиною. Біло-рожеві квітки зібрані в щиткоподібні, рихлі суцвіття до 20 см у діаметрі. Квітки медоносні. Молоді саджанці перші  2-4 роки ростуть  повільно, потім інтенсивність росту значно зростає. Вимоглива до родючості ґрунту, віддає перевагу вологим суглинкам. Виносить півтінь, але рясно цвіте лише на відкритих місцях. Може розмножуватися живцями і відводками.

Застосовується для декорування стін, альтанок, балконів, арок, стовбурів дерев.

 Забезпечуючи належні умови зимівлі в Україні, також можна вирощувати більш теплолюбні види та їх сорти:

Гортензія дуболиста (Нydrangea quercifolia)

Кущ до 2 м висотою з червонуватими войлочними пагонами. Цікаве листя цього куща. Вони, на відміну від листя інших видів гортензій,  не цілісні, а 3-7-лопатеві, схожі на листя дуба, звідки й походить видовий назва цієї рослини. Суцвіття волотисті, 10-30 см довжиною, з численними білими плодючими і стерильними квітками, розмір останніх не перевищує 2-3 см. У міру відцвітання вони з білих стають пурпуровими. Цвіте в червні-липні, плоди  коробочки достигають у вересні.

Гортензія промениста (Нydrangea radiata) 

Прямостоячий кущ до 2,5 м висотою. Листя темно-зелене яйцеподібне до овально-ланцетоподібних, 6-12 см довжиною. Суцвіття до 12 см у діаметрі, щиткоподібні, з численними білими крайовими стерильними квітками. Розмір окремих квіток — 2-3 см. Цвіте з початку липня до першої половини серпня.

Гортензія попеляста (Нydrangea cinerea) 

Прямостоячий кущ до 2 м висотою. Листя еліптичне або широкояйцеподібне від 6 до 15 см довжиною. Щиткоподібні суцвіття мають 5-20 см у поперечнику.

Гортензія пилчаста (Нydrangea serrata)

Кущ до 1,5 -2,0 (2,5)м висотою. Листя еліптичне або яйцеподібне 5-10 см довжиною. Квітки блакитні або білі у пласких або злегка опуклих щитках, 4-8 см у діаметрі, середні квітки дрібніші, білі, рожеві або блакитні. Цвіте в липні-серпні, іноді до вересня. 

Гортензія Сарджента - Hydrangea sargentiana 

Листопадний  кущ висотою 2,5-3,5 м, утворює кореневі нащадки, завдяки чому часто сильно розростається в ширину. Листя супротивні, дуже великі, видовжено-яйцеподібні або широкояйцеподібні, довжиною 10-27 см, Плоскі зонтичні суцвіття шириною 15-20 см, всередині світло-лилові або світло-фіолетові, при відцвітанні більш блакитні, крайні квітки білі. Цвіте з кінця липня до середини вересня. 

Окрім перелічених видів  у колекціях ботсадів і дендропарків України зустрічаються також інші види, наприклад гортензія ґрунтопокривна (Н. heteromalla),  гортензія шорстка (H. аspera), Гортензія Бретшнейдера (H.  Bretschneideri) та ін.

Агротехніка посадки і догляду

Посадку і пересадку гортензій краще проводити навесні,  але висадку саджанців зимостійких гортензій із контейнерів ,  за умови достатнього поливу, - весь вегетаційний період.  Всі гортензії легко переносять пересадку, головне – не «засушити» їх у період відновлення і наростання коренів. При вимушених пересадках у спеку або осінній посадці необхідно вкорочувати надземну частину рослин і видаляти частину листя, що сильно випаровує вологу. Дуже бажано, при посадці в  пізньовесняний і літній період рослини  притіняти, а також  замульчувати ґрунт під кущами органічними матеріалами (корою, хвоєю, торфом тощо).

Для  рясного цвітіння і гарного зовнішнього вигляду  необхідно проводити регулярні підживлення  і  поливи в період відсутності дощів, не допускаючи   пересушування ґрунту під рослинами. Практично всі  гортензії люблять легку півтінь і досить вологий, добре удобрений ґрунт – недарма їх назва походить від латинського «hydrangea», що в перекладі означає «судина з водою». Правда, більш невибагливі види (деревовидна і волотиста) добре витримують і сонце, але лише за умови достатнього поливу в спеку. Ґрунт має бути слабокислим, а для блакитних сортів гортензії крупнолистої – навіть кислим.

 Добрива  для підживлень мають   містити, особливо в першу половину літа, значну  частку  азоту. Можна  також  використовувати рідкі настої   коров’яку, пташиного посліду, трави рекомендованої концентрації.  Восени (під зиму)  гортензії корисно підживити фосфорно-калійними добривами.

Секрети правильної обрізки

Зимостійкі види (деревовидна, волотиста) зазвичай обрізають ранньою весною до пробудження бруньок. Адже всю зиму можна милуватися засніженими китицями  сухих суцвіть. Оскільки  кущі  цих видів добре  зимують, можна проводити обрізку і восени, одразу після відцвітання і пожовтіння листя.

Обрізку  гортензії деревовидної  проводять таким чином. Спочатку  видаляють до основи всі слабкі тонкі пагони, а також старі гілки, на яких є лише слабкі пагони. Усі сильні прирости поточного року підрізають досить коротко – залишаючи 4–5 бруньок, якщо пагони йдуть від землі, і 2–3 бруньки, якщо вони розташовані на старих гілках. Тоді кущ  весною добре відростає сильними одночасно квітучими пагонами.

Гортензія волотиста, на відміну від деревовидної,  більш  високорослий і міцний кущ з більш  довговічними продуктивними  гілками, які з віком перетворюються на товсті стовбури. До того ж  пробуджуваність бруньок у неї, як і в інших гортензій, відмінна. Тому грамотною обрізкою можна надати рослині практично будь-яку форму – кулі, піднятого куща і навіть штамбового деревця.

У будь-якому разі при обрізанні видаляються всі сухі, що ростуть всередину куща або занадто слабкі гілочки, а також суцвіття. Якщо гілочка тонка – відповідно пагони з неї підуть слабкі. Краще таку гілочку одразу відрізати, перенаправити сік на інші місця. Здорові гілки обрізають виходячи з завдань формування. Якщо треба підрости кущ – залишають їх довшими (40 см і більше), підрізаючи лише кінці, якщо   розміри куща  нормальні  – можна обрізати коротше (залишити 2–4 пари бруньок), тоді китиця буде великою. Старіючі кущі гортензій омолоджують шляхом сильної обрізки на багаторічну деревину або «на пень», хоча після такої радикальної операції цвітіння у наступному році може бути слабким.

Гортензію черешкову   можна і не обрізати, але слід регулярно видаляти всі відмерлі, пошкоджені і хворі прирости. Обрізають також рослини,  щоб забезпечити збалансований ріст по вертикалі, в сторони, надаючи їм охайний вигляд.  Для цього також потрібно направляти і підв’язувати стебла, щоб  рівномірно закрити площу стіни або опори.

Для гортензії крупнолистої більш актуальна не обрізка, а забезпечення перезимівлі.  На більшій частині території України, щоб  ця  гортензія цвіла, її  потрібно  дуже ретельно вкривати на зиму. Квіткові бруньки у них закладаються,  переважно,  на кінцях пагонів  минулого року (за винятком сортів  останніх поколінь, про які написано вище), і якщо вони загинуть, то цвітіння у наступному році не буде.  До того ж , за спостереженнями практиків , осінні заморозки не такі страшні гортензіям, як весняні:  при –5˚С квіткові бруньки восени не завжди страждають, а ось  весною можуть  замерзнути.

Укриття на зиму

Укриттям треба займатися в кінці  жовтня &ndash початку листопада. Робити укриття потрібно  у  суху погоду. Є кілька способів укриття. Можна робити наступним чином: стебла пригинають до землі, попередньо  підклавши під гілки ялинове гілля або нетканий укривний матеріал, розкладають (можна, пришпилюють до землі гачками або дугами). Листя обривати не обов’язково. Накривають кущ укривним матеріалом і засипають торфом або компостною землею шаром 10–20 см, а зверху кладуть лист шиферу, заліза або плівку (щоб під укриттям було відносно сухо і вентиляція була достатньою). Найретельніше утеплюється та частина укриття, де знаходяться квіткові бруньки (тобто верхівки пагонів).

Можна також спорудити каркас  за розміром куща з сітки, прутів, планок, засипати кущ сосновою хвоєю, сухим листям, а каркас обгорнути  в два шари  нетканим матеріалом . Зверху обов’язково  потрібно накрити каркас , щоб опади не потрапляли всередину куща.

Навесні гортензії крупнолисті відкривають  при настанні позитивних температур поетапно. Остаточне розкриття куща проводять лише, коли повністю мине загроза весняних заморозків.

Застосування гортензій у дизайні саду

 У дизайні саду гортензії можуть застосовуватися  дуже різнобічно. Вони дуже красиво і  ефектно виглядають  і  як поодинокі рослини на газонах, і в змішаних деревно-чагарникових групах, і в квіткових міксбордерах  і як солісти в осінніх композиціях, і навіть… як ширми і огорожі.

Гортензії цілком доречні  в будь-якому садовому стилі – від урочистих регулярних до сільських і природних садів. Але для різних цілей краще спеціально підбирати різні види і сорти. Для клумб і контейнерів правильної форми підходять парадні, урочисті і різнокольорові гортензії крупнолисті.

Для романтичних «англійських» або російських садочків у вільному стилі підійдуть різноманітні деревовидні і волотисті гортензії. Ну а тим, хто прагне створити у себе куточок дикої природи, можна звернути увагу на сорти гортензії волотистої, а також на ліановидну гортензію черешкову. Остання також хороша для декорування стін, альтанок, створення затишного усамітненого куточка відпочинку  

Рековець Петро, дендролог,
голова правління
Київського ландшафтного клубу