Багатостовбурні деревні рослини для ландшафтного дизайну. Частина 1. Дерева.

Вже досить давно в Європі стало популярним застосування в озелененні та ландшафтному дизайні багатостовбурних дерев і кущів. Європейські розплідники пропонують досить великий асортимент таких рослин. Наприклад, у каталозі розплідника декоративних рослин Ebben (Нідерланди), у розділі «багатостовбурні дерева» налічується понад 80 позицій (більшість фото в статті наведені з сайту цього розплідника з їх люб’язної згоди).

Останнім часом і в Україні ландшафтні дизайнери стали частіше застосовувати такі рослини, але, правда, обмеженого асортименту.

У цій статті ми розповімо, які види дерев найбільше підходять для застосування як багатостовбурні деревні рослини і як їх можна сформувати самостійно. Але, перш за все, визначимося з терміном.

Що таке багатостовбурні деревні рослини та їх переваги.

Багатостовбурні деревні рослини — це дерева і кущі, у яких чітко сформовані скелетні гілки (стовбури) у кількості 3 і більше штук (зазвичай від 3 до 9 шт.), і які мінімум на 1/3 висоти рослини від основи вільні від обростаючих пагонів, стовбури чітко розрізняються. Ось чому англійською їх називають «multi stem», що дослівно перекладається як багатоштамбове рослина. Відповідно, крона таких деревних рослин становить максимум 2/3 висоти рослини. Допускаються й інші співвідношення, головне — багатостовбурність рослини має бути явно вираженою. Оптимальне співвідношення, а точніше, більш декоративне, якщо крона становить близько 1/3 загальної висоти рослини. Зазвичай у таких рослин формують зонтиковидну або округлу форму крони.

Сформовані таким чином рослини порівняно з звичайними, неформованими деревами і кущами мають ряд переваг, а саме:

• прогнозовані та досить стабільні розміри;
• вони створюють відкриту, добре проглядаєму просторову структуру, а це означає, що вони підходять для територій, де необхідно зберегти відкритий характер простору;
• під такими рослинами створюється сприятливе середовище для росту багатьох квіткових рослин і декоративних трав;
• естетичні переваги через те, що вони за короткий період створюють більше зеленої маси;
• багато дизайнерів і ландшафтних архітекторів вважають, що через свою нерегулярність багатостовбурні рослини більш привабливі. Вони використовують їх як елементи, що визначають зовнішній вигляд великих громадських просторів. Такі рослини вносять у міське середовище приємну атмосферу, масштабність, відчуття природи, біологічне різноманіття і гармонію.

Сформувати багатостовбурні екземпляри можна з досить великої кількості видів дерев. Нижче наведено список дерев, з яких найпростіше отримати багатостовбурні дерева і які за екологічними вимогами підходять для умов більшості регіонів України.

 

В описі рослин вказуємо лише найбільш примітні декоративні якості та деякі особливості догляду і утримання. Детальний опис цих рослин можна знайти в енциклопедії рослин порталу «Ваш сад».

Багатостовбурні рослини з дерев

а) висотою до 5 метрів

Глід звичайний - Crataegus laevigata.

Це дерево має привабливий вигляд увесь вегетаційний період, навесні рясно цвіте білими квітками, зібраними в щиткоподібні суцвіття, потім численні соплодія, які ближче до осені набувають червоного забарвлення. Плоди довго не опадають і навіть взимку прикрашають рослину. Слід враховувати, що пагони вкриті жорсткими колючками. Особливо ошатним під час цвітіння виглядає сорт цього глоду – 'Paul's Scarlet' з малиново-рожевими махровими квітами, але плодів він практично не утворює. Сформувати цей сорт багатостовбурним деревом досить складно, його потрібно або прищепити на кожну сформовану гілку, або розмножити живцюванням. Вид і його сорти досить посухостійкі.

Окрім цього виду можна застосовувати також Глід кроваво-червоний, або сибірський — C. sanguinea, Глід однопестиковий — C. monogyna та інші.

Черемха пізня - Prunus serotina

Посухостійке і досить тіньовитривале дерево з красивим блискучим широколанцетним листям. Цвіте білими квітками, зібраними в циліндричні кисті. Плоди чорні, їстівні. Часто дає рясні врожаї. Яскраво виглядає восени, коли листя забарвлюється в різні відтінки жовтого і червоного кольору.

Клен веєрний (пальмолистий, японський) - Acer palmatum

Цей вид і його численні сорти найчастіше використовують як багатостовбурні дерева в ландшафтному дизайні. Клен веєрний досить легко формувати, а ажурне листя різноманітного забарвлення (залежно від сорту) надає їм особливої привабливості.

Найпопулярніші сорти - 'Atropurpureum' (з різьбленим пурпуровим листям), 'Dissectum' (з розсіченим зеленим листям), 'Atropurpurea' (з червоним листям) та інші.

Парротія перська - Parrotia persica. Поки що дуже мало використовується в Україні, але оскільки рослина зимостійка, практично не уражується хворобами та шкідниками, при цьому дуже ошатно виглядає восени (забарвлення листя жовте, оранжево-червоне або фіолетово-багряно-червоне). Виходячи з переліченого, заслуговує на більш широке застосування як багатостовбурне дерево.

Церцис канадський - Cercis canadensis

Головна перевага цього дерева - рясне оригінальне цвітіння до розпускання листя. Пурпурово-рожеві квіти рясно вкривають не лише гілки, а й стовбур дерева. Красиво виглядає дерево восени з яскраво-жовтим листям, а також взимку з великою кількістю плодів - бобів (6-10 см довжиною і 2 см шириною), які можуть висіти на деревах усю зиму.

Також можна використовувати і Ц. стручкоплідний, або європейський — C. siliquastrum.

Слід враховувати, що в північно-східній частині України в суворі зими ці види можуть підмерзати, і в молодому віці їх бажано вкривати.

Айва подовжена, або звичайна - Cydonia oblonga, або vulgaris

Це і декоративна, і плодова, і лікарська рослина. Красиво цвіте біло-рожевими поодинокими квітками. Тривалість цвітіння близько двох тижнів. Плоди жовтого кольору, опушені, схожі на плоди сортових яблунь, їстівні. Досить посухостійке і невибагливе до ґрунтових умов дерево. Добре переносить міські умови. Має багато сортів з більшими плодами, ніж у видової рослини.

Клен татарський (Чорноклен) - Acer tataricum. Один із небагатьох, відносно гарно квітучих кленів з білими квітами, зібраними в щиткоподібні суцвіття, до того ж квіти мають приємний аромат. Дуже привабливо виглядають плоди цього клена – крилатки, які на початку дозрівання темно-червоні, і все дерево в цей період виглядає дуже ошатно, з часом плоди буріють. Цей вид клена досить посухостійкий.

Слива Піссарда, або червонолиста алича — Prunus pissardii (Prunus cerasifera var. Pissardii)

Головна перевага цього дерева - дуже ефектне червоно-буре листя, яке практично не змінює колір протягом усього вегетаційного періоду. Привабливі її рожеві квітки, а також численні темно-вишнево-червоні плоди. Чудово виглядає в поодиноких посадках і в колористичних контрастних деревно-кущових композиціях.

Яблуні (декоративні, райки) – Malus. Найпростіше формувати багатостовбурні дерева з видових яблунь. Найдекоративніші і доступні з них яблуня Недзвецкого (Malus niedzwetzkyana), яблуня ягідна (Malus baccata) і яблуня сливолиста, або китайка (Malus prunifolia). Всі вони рясно і практично щорічно цвітуть і плодоносять.

Численні сорти декоративних яблунь ('Royalty' – з пурпуровим листям і квітами; 'Macamic' – з рожевими квітами; 'Evereste' - з оранжево-червоними плодами та ін.) потребують вегетативного розмноження зеленими живцями (відводками) або щепленням у кожну гілку вже сформованого багатостовбурного дерева видової яблуні.

б) висотою більше 5 метрів

Береза корисна - Betula utilis. Від звичної для нас берези повислої (Betula pendula), яку також можна використовувати як багатостовбурне дерево, відрізняється менш інтенсивним ростом, а головне — чисто білим кольором кори, яка з віком дерева не темніє, як це спостерігається у берези повислої. Саме колір кори дозволяє створити мальовничі контрастні композиції з різними декоративними рослинами.

Черемха Маака - Prunus maackii. Це дерево цінується за неординарний і привабливий колір і малюнок кори стовбура і гілок. Стовбур вкритий дуже оригінальною і ошатною червонувато-оранжевою або золотисто-жовтою корою. Кора блискуча, гладка, часто з відшаровуючимися поперек стовбура паперовидними, тонкими плівками, що дещо нагадує лущення берези паперової. Ще позитивною якістю цієї черемхи є її тіньовитривалість і стійкість в умовах міста.

Клен польовий - Acer campestre. Цей абориген для України і відносно невибагливий до умов вирощування вид клена привабливий своїм різьбленим невеликим листям і густою кроною.

Листя 3-5-лопатеве, м’яких контурів, шкірясте, сильно варіює за формою і розмірами, зверху темно-зелене, знизу світліше, жовто-зелене, злегка опушене. Дерево дуже ошатно виглядає восени, коли листя забарвлюється у дуже красивий світло-жовтий колір.

Липа дрібнолиста або серцелиста (Tilia cordata). Дуже широко застосовується в озелененні, але частіше в алеях, куртинах і масивах. Липа, як правило, рясно і щорічно цвіте на початку літа дуже ароматними і медоносними квітами. Крона липи густа і утворює гарну тінь. До того ж сама липа може рости в напівтіньових місцях. Красиво виглядає липа в осінньому яскраво-жовтому вбранні. Для нормального росту потребує родючих зволожених ґрунтів. Окрім цього виду, для формування багатостовбурних дерев можна також використовувати Липу крупнолисту – T. platyphyllos, Л. войлочну - T. tomentosa, Л. європейську - T. europaea та інші.

 

Граб звичайний - Carpinus betulus. Відмінний вид для формування багатостовбурних дерев з густою зонтиковидною або кулястою формою крони. Дає гарну тінь, ошатно виглядає восени зі світло-жовтим листям. Для швидкого формування краще висадити в одну посадкову яму заплановану кількість саджанців.

Формування багатостовбурних деревних рослин із дерев

Формування мультиштамбових рослин із дерев — процес більш складний і тривалий, оскільки за визначенням у видових дерев лише один стовбур. Щоб отримати багатостовбурне видовове дерево, саджанець у 3-4 (5) річному віці «садять на пень», тобто практично повністю видаляють стовбур на висоті 5-15 (20) см. Робити це краще перед початком вегетації (березень-квітень), щоб рослина не витрачала поживних речовин на пробудження бруньок крони, а використовувала їх на пробудження сплячих бруньок на залишеній частині стовбура і активізацію появи кореневої порослі безпосередньо біля пня. Таку поросль також можна використовувати для формування мультиштамбового рослини. При цьому залишають лише заплановану кількість пагонів (зазвичай 3-7(9) шт.), всі інші відростаючі гілки видаляють «на кільце», а поросль видаляють нижче рівня ґрунту. На залишених стовбурах вирізують обростаючі гілки до проектної висоти штамба. Після того, як стовбури досягли запланованої висоти, приступають до формування крони. Найбільш підходящими формами крон є зонтиковидна або округла. На формування повноцінного багатостовбурного дерева зазвичай потрібно 3-4 (5) років (залежить від швидкості росту конкретного виду дерев).

Можливий і простіший та швидший спосіб отримання багатостовбурних рослин, коли саджанці дерев у 2-3 (5)-річному віці висаджують в одну посадкову яму з відстанню між стовбурами висаджених дерев 10-15 (20) см з невеликим нахилом (15-30 градусів від вертикалі) в сторону від центру посадкової ями. Подальше формування за принципом, описаним вище. Такий спосіб особливо підходить для формування багатостовбурних рослин із сортових декоративних дерев.

У аматорському садівництві можна також застосовувати спосіб посіву насіння видових рослин, придатних для формування багатостовбурних дерев, у невелику за площею лунку.

Петро Рековець – дендролог, голова правління
Київського ландшафтного клубу