Багатолика сакура
Сакура є символом Японії і відіграє важливу роль у культурі японців. Милування її цвітінням – неофіційне свято країни. Тут щороку складають карту, на якій показують інформацію про те, у які терміни, в якому районі і як довго триватиме цвітіння сакури, щоб жителі країни не пропустили це захоплююче видовище – цвітіння сакури!

В Україні в період цвітіння сакур, а це, як правило, друга половина квітня - початок травня, багато туристичних фірм організовують спеціальні тури в Ужгород, де сакур дуже багато в озелененні міста.
Хоча всі ніби знають, що таке сакура, але якщо запитати у спеціалістів-ботаніків наукову назву рослини «сакура», то вони вагатимуться дати однозначну відповідь. Адже «сакура» – це не наукова назва, і в класифікації рослин дерева з такою назвою немає. У перекладі з японської «сакура» – «японська декоративна вишня».

Коли автор статті запитав у знайомого спеціаліста з Японії, як у спеціалізованій літературі країни пишуть назву сакури латинською, він відповів, що пишуть Prunus і що «сакура» – збірна назва красивоцвітучих дерев родини Розоцвітих, які належать до роду Prunus. До цього роду входять багато видів дерев: це і вишня, і черешня, і слива, і персик, і мигдаль, і навіть черемха.
В Україні, за усталеною традицією, сакурами називають, як правило, махрові, красивоцвітучі сорти Вишні дрібнопильчастої (Prunus serrulata).
Нижче перелічені сорти, які найчастіше застосовуються в озелененні та ландшафтному дизайні на території України:
Вишня дрібнопильчаста «Канзан» (Prunus serrulata ‘Kanzan’)
Великий листопадний кущ або невелике дерево, але найчастіше вирощують у штамбовій формі. Крона воронкоподібна, скелетні гілки потужні, спрямовані вгору. З віком крона широко розкидиста, гілки трохи звисають. На штамбі досягає висоти 5-7 (10), ширина крони 5-6 (8) м. У молодих екземплярів кора має червонувато-коричневий відтінок, з віком кора коричнево-сіра. Листя еліптичної форми, при розпусканні мають бронзове забарвлення, влітку блискуче-зелені, осіння забарвлення жовто-помаранчева. Квітки великі до 6 см, густо махрові, багряно-рожеві, зібрані в грона по 2-5 штук. Цвіте рясно. Плодів не утворює.
Вишня дрібнопильчаста «Роял Бургунді» - Prunus serrulata 'Royal Burgundy'
У природній формі густоветвистий кущ з прямостоячими гілками. В озелененні частіше застосовують щеплену на штамбі. Щеплені рослини досягають до 10 м у висоту, діаметр крони до 4-6 (8) м. Від інших сортів вишні відрізняється красивим листям, весь сезон листя темно-фіолетового кольору, восени стають бронзово-пурпуровими. Квітки махрові, пурпурно-рожеві, 4,5-5,0 см у діаметрі, зібрані в пучки по кілька штук, розташовані вздовж усієї довжини гілок. Чудово виглядає в алейних посадках і як строкатий акцент як рослина-солітер. Цей сорт став у останні роки дуже популярним в Україні.


Вишня дрібнопильчаста «Аманогава» - Prunus serrulata 'Amanogawa'
Від інших сортів відрізняється формою крони. Крона цього сорту колоноподібна, гілки строго вертикальні, густо розгалужені, часто з кількома сильними основними пагонами. Досягає у висоту 4-7 (8) м, ширина крони 1-1.5(2) м. Листя 8-12 см завдовжки, при розпусканні коричнево-жовте, влітку темно-зелене, осіння забарвлення жовто-помаранчева. Квітки світло-рожеві, слабо махрові, до 4 см у діаметрі, зібрані в пучки по 3-5 шт. Квітки запашні. Цвіте рясно. Частіше використовується як солітер.

Вишня дрібнопильчаста «Кіку-шідаре» (Prunus serrulata 'Kiku-Shidare')
Цей сорт має оригінальну форму крони. Крона у цього сорту плакуча. В основному в озелененні частіше застосовується щеплена на штамб, при цьому досягає висоти 3-5 (6) м, ширина крони 3-4 метри. Гілки крони у молодих дерев майже прямі, з віком живописно дугоподібно звисають вниз. Листя еліптичне, глянцево-зелене, восени оранжево-жовте. Квітки рожеві, щільно махрові. Частіше використовується в солітерних посадках.


Вишня дрібнопильчаста «Шірофуген» (Prunus serrulata 'Shirofugen`)
Невелике листопадне дерево висотою 5-6 (7) м, у дорослих дерев така ж ширина крони. Крона у молодих дерев широко-воронкоподібна, пізніше шатрова. Листя еліптичне, до 12 см завдовжки, при розпусканні мідного кольору, влітку зелене, а восени жовто-помаранчево-червоне. Квітки махрові. При розпусканні квітки білі з ледь помітним рожевим відтінком, до кінця цвітіння стають рожевого кольору. Цвіте трохи пізніше за вище перелічені сорти.

Вишня дрібнопиляста «Фугензо» - Prunus serrulata '`Fugenzo`
Поки що маловідомий сорт в Україні, але заслуговує на увагу через більш тривалий період цвітіння порівняно з попередніми сортами.
Невелике дерево з зонтиковидною формою крони у молодих рослин і плоскошаравидною формою крони у дорослих. Досягає у висоту до 5-6 (8) м, ширина крони 5-6 (7) м. Листя при розпусканні бронзово-червоні, влітку зелені, восени жовто-помаранчеві. Квітки махрові, рожеві, до 5 см у діаметрі, звисають на довгих квітконіжках. Враховуючи, що дерева цього сорту трохи менші за розміром, ніж інші сорти, його можна успішно застосовувати на присадибних ділянках у солітерних посадках.

Окрім перелічених вище сортів, в озелененні на території України під назвою «сакура» також зустрічаються сорти вишні короткощетинистої (Prunus subhirtella) і вишні сахалінської (Prunus sachalinensis).
Умови вирощування
Для хорошого росту практично всіх сортів вишні дрібнопилястої необхідно створити певні показники ґрунтового родючості, кислотності, механічного складу та зволоження.
Вищезазначені сорти вишні віддають перевагу свіжим, багатим поживними речовинами, піщано-глинистим субстратам. Реакція ґрунтового середовища має бути нейтральною, слабо-лужною або слабокислою (pH 6,5-7,0). На кислих ґрунтах вишні ростуть погано, цвітіння менш рясне. При кислих ґрунтах необхідне обов’язкове вапнування за рік до посадки. Для неї не підходять низькі та сирі місця. Рівень залягання ґрунтових вод у літній період має бути не менше 2 м від поверхні ґрунту. Щодо механічного складу вишня віддає перевагу легким і середнім суглинкам, важкі глини без відповідного попереднього окультурення для неї не підходять. Сорти вишні дрібнопилястої рекомендовані для кліматичної зони 6а-6b (зимові температури не нижче мінус 23 градуси), тобто вони досить теплолюбні, тому місце для висадки має бути сонячним, бажано з південної сторони і захищене від холодних вітрів.
Доглядові роботи
Вишня дрібнопиляста і її сорти не потребують особливого догляду, якщо посаджені в правильному місці. Для хорошого цвітіння необхідно вносити 2-3 рази на рік мінеральні
Вишня може уражатися грибковими захворюваннями, найчастіше – коккомікозом. Бажані профілактичні обробки фунгіцидами.
Також вишня може піддатися навалі попелиці. При її появі необхідна оперативна обробка рослин інсектицидами.
При сильній посусі вишні потребують поливу, особливо це необхідно в період активного росту (кінець травня - початок червня) і період закладки квіткових бруньок наступного року (кінець липня - початок серпня).
Петро Рековець – дендролог,
голова правління Київського ландшафтного клубу